> Москали, шаровары древнеруськие штаны.С чего ерничаете?Ваши предки шаровар не носили. >
> > > Руський воин.
12:50 23.07.2011
Ось яскравий приклад: у шкільній, інтелектуальній та політичній культурі української еліти XVI-XVII ст. справді домінувала «західна» модель цінностей, тим часом як сотеріологічний аспект мислення й далі чіпко тримався візантійської матриці, а лицарська субкультура тієї-таки еліти мала явні ознаки тюркської традиції (ще виразніше степовий Орієнт зафіксований у генотипі, пріоритетах життєвого укладу, типі господарювання, побутовому еталоні «красивого», одязі, топонімах та антропонімах etc., etc.).(Яковенко Наталя. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-XVII ст. — Київ: Критика, 2002.)
12:51 23.07.2011
Не викликає сумніву, що не тільки назви одягу, зброї, речей господарського та побутового вжитку, а й уся військова та адміністративна титулатура й атрибутика (кошовий, отаман, осавул, бунчук, сурма) майже поспіль тюркського походження. Навіть більше, регламентування життя й бою (поділ на курені, захист табором тощо) - запозичено від тюрків… Документи свідчать, що за монгольської навали на Україну частина степового населення на противагу основній людності легко порозумілася з Ордою. Наприклад, Плоскиня, воєвода бродників, християнин, видав монголам загін русів. Та й узагалі князі Болохівськоі землі дотримувалися дипломатії геть відмінної від політики князів Русі-України, їхня мета неабияк схожа на бажання узбек-козаків: відділитися від загального масиву й захистити автономію. Болохівці добровільно коряться монголам, аби тільки не бути під владою Данила Галицького. Не визнавали Данилової влади, а скорилися монголам також мешканці Південного Побужжя - сусіди болохівців. Літописці називали таких "съдяще за татари" чи й прямо "люди татарьскые". Коли Ольгерд захопив Поділля, частина тюркського населення, що прийшла з монголами, вже була українізована. Ще інша частина, утікши від Ольгердового війська на Чорноморщину та в Крим, невдовзі повернулася й оселилася за Дунаєм, у Добруджі. Стрийковський свідчить, що вони розмовляли слов’янською мовою й вели господарство… Крім того, досліджувати походження слова козак слід лише в комплексі з вивченням усієї тюркської термінології, що вживалася українським козацтвом: осавул, отаман, хорунжий, булава, бунчук, барабан, сурма, табір, кош, курінь, майдан, чайка, сал, як і виробничої лексики (гард, кирган тощо). Є підстави стверджувати, що ця лексика запозичувалася українцями приблизно одночасно та у зв`язку з історичною потребою формування українського козацтва. (Григорій Халимоненко. Інститут козацтва: тюркського й українського. Східний світ, 1/1993.)
12:54 23.07.2011
Досі спеціально не досліджувалися вбрання і зовнішній вигляд козаків (можливо, тому, що їхній "східний" характер здавався очевидним). Так, Дмитро Яворницький, який уперше приділив увагу козацьким символам у побуті, з приводу одягу писав: "Немає сумніву, що крій одягу запорізьких коза¬ків, особливо високих капелюхів, широких шаровар, довгих кафтанів та широких поясів, східного походження й запозичений ними від татар і турків". Водночас Яворницький не надав символічного значення за¬чіскам, на які в першу чергу звертали увагу його інформатори. Тим часом саме козацькі чуби й чуприни слід розглядати як спеціальну ознаку доблесті та родовитості, перейняту від степового лицарства. В часи Яворницького, напевне, це вже не розпізнавалося, а от для візан¬тійців Пріска та Лева Диякона "оселедці" Аттіли й Святослава слу¬жили чіткою прикметою їх високого лицарського статусу… Чепурунство козаків також докладно описав Яворницький. Проте тема популярності червоного кольору серед запорожців виходить за рамки проблеми ритуалу в одязі, оскільки червоному кольору відводилася особлива роль у козацькому поховально¬му обряді вочевидь лицарського забарвлення: козака загортали в червону китайку (а не в білий саван), на горб, насипаний над могилою, встромляли червоний прапорець (а не хрест). На той факт, що культ червоного кольору як лицарського має східне коріння, вказують паралелі в описах поховання першого османського султана Османа (+ 1326 р.) зі згадкою про червоний прапорець, а також неодружених юнаків на Алтаї наприкінці минулого століття… Вражає, що ці запозичення (тюрскi) були не механічним копіюванням, а глибоко вкоріненим фактором козацької ідеології, про що свідчать творчі модифікації. Це, своєю чергою, промовляє на користь того, що козацтво засвоювало східну культуру не лише на рівні образів, але й на рівні ідей. Тож напрошується гіпотеза про взаєморозуміння між козаками та їхніми мусульманськими сусідами, але чи приводило воно до притягального вузла приязні (як висловився Пилип Орлик) - ось чергове питання, відповідь на яке стане можливою після дослідження всієї гами взаємин козацтва зі Сходом. Врешті, останнє: яким би мікроскопічним не здавався сюжет, розглянутий у цій статті, навіть він потребує спеціального дослідження, бо необхідно провести чималу підготовчу роботу, аби сьогоднішнє українознавство перестало вважати Схід "чужим" чи, принаймні, далеким і екзотичним світом. Очевидно, ще більше зусиль належить докласти, аби довести, що Україна великою мірою сама належить цьому Сходові. (Олександр Галенко. Лук та рушниця в лицарській символіці українського козацтва: парадокси козацької ідеології і проблема східного впливу // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історя ідей, № 5.)
13:01 23.07.2011
Украинский народный костюм Традиционный украинский костюм - это яркие краски, пышные сборки, богатые вышивки, цветы, ленты, серебро и кораллы... Южнорусская простота с привкусом восточной роскоши, любовь к которой украинцы переняли у соседей-кочевников, и налетом западной изысканности, доставшейся в наследство от других соседей, поляков, - вот что такое украинский костюм.
В сущности, мужской украинский костюм очень похож на русский и белорусский. Та же рубаха из конопляного или льняного полотна, которая часто служила и верхней одеждой, те же шерстяные или суконные штаны. Только в отличие от русских или белорусов украинские хлопцы рубаху носили не навыпуск, а заправляя в штаны - этот обычай они позаимствовали у соседей-кочевников.
13:04 23.07.2011
13:08 23.07.2011
Мотня — II ж. местн. Отвисшая в шагу в виде мешка середина украинских и турецких шаровар.
/300px-%D0%9C%D0%BE%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D 0%B4.jpg
13:17 23.07.2011
13:21 23.07.2011
Иван Подкова
Элемент герба Шварценбергов в виде скульптуры головы турка и клюющего ворона
13:37 23.07.2011
Непонятно что вы хотите этим всем сказать??
20:22 23.07.2011
Всё ясно, украинцы - это тюрки и уграфинцы одновременно. Не славяне они.
15:37 24.07.2011
Сократ писал(а) в ответ на :
> Непонятно что вы хотите этим всем сказать??
Я хотел сказать, что украинцы называя себя руськими, таким образом как бы примазываясь к наследству Руси полохо понимают, что руського в них приктически ничего нет.
Если на секунду, посчитать, что украинцы-Русь, тогда Русь-родственное, культурно и ментально державам типа Турции, Узбекистан и проч., что конечно же не верно исторически.
