Один чоловік угледів дитинча, що рюмсало. Мати голубила його, та воно все не вгамовувалось.
— Замовкни, — цитьнув на нього чоловік, — а то я поборю твою матір.
— Ой, що ви! — захихотіла жінка.— Та воно не повірить, аж поки не побачить того на власні очі!

Моавія відзначався лагідною вдачею, і годі було комусь його розгнівати. Та виказавсь один чоловік, що поклав собі будь-що допекти його до живого. Тож прийшов він до Моавії та й каже:
— Богом живим прошу тебе, віддай мені за дружину свою матір — надто вже здорова у неї жінота.
— Отут і криється причина, за що мій ві-тець улюбив її, — згідливо відказав Моавія.

Один чоловік, зустрівши якусь жінку, сказав їй:
— Страх мені кортить спізнати тебе й скуштувати! Бо хочеться довідатись, хто солодший: ти чи моя супружниця?
— Спитай краще в мого чоловіка, — од-повіла жінка, — він скуштував уже нас обох

Жінка у шлюбну ніч гучно пустила вітри й, спаленівши од сорому, залилася слізьми.
— Не плач, — втішав її чоловік, — се тільки свідчить про плодовитість молодої.
— Ну, тоді я ще раз відвійну, — сказала жінка.
— Та ні ж бо, годі, — одмовив чоловік, — бо в комору до врожаю стільки не поміститься.

Абу Язід розповідав:
— Я вже не міг найти жодної жінки, яка буда б у змозі стерпіти й знести мою чо-ловіцьку сглу, аж раз якось підвернулась мені одна. От і злігся з нею неквапом, а тоді питаю: «Чи можна вже вийти?» — «Комар сів на пальму, — одмовила вона, — і каже їй: «Тримайся, бо я злітаю!», а пальма йому на те: «Я не почула, як ти сів на мене, то як же я маю почути, що ти злітаєш?»

Супружниця чоловікові, що усе зволікав з любощами, сказала:
— Скоріш звільни мене, бо серце мені вже од роздратування стискається, хотячи бажаного скутку.
— Коли б у тебе не серце стискалося, а щось інше, то ти б давно уже дійшла бажаного скутку, — одказав їй чоловік.

Прийшла одна жінка до судді зі скаргою.
— О суддя, — сказала вона, — чоловік мій вгонобляє мене й утискує. Тому-от сум мене огортає й сумніви беруть за душу — чи не тісно йому в мене?
— Що це ти верзеш, жінко! — одвічає їй суддя — Адже ж істинні слова сказано: чим у жінок там тісніше, тим воно й любіше.

Учитель залицявся до однієї жінки, син якої ходив до школи. А жінка та дала йому одкоша. Тоді вчитель узяв та й відлупцював хлопця.
— Чому ти казав своїй матері. їцо пру-тень у вчителя здоровенний? — примовляв при тім.
Хлопець і пожалівся матері. А та, почувши отаку скаргу, хутенько дала згоду на шлюб.