"Живи, Україно, прекрасна і сильна, В Радянськім Союзі ти щастя знайшла. Між рівними рівна, між вільними вільна, Під сонцем свободи, як цвіт, розцвіла.
Слава Союзу Радянському, слава! Слава Вітчизні народів-братів! Живи, Україно, радянська державо, Возз’єднаний краю на віки-віків!
Нам завжди у битвах за долю народу Був другом і братом російський народ
Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануємо ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажемо, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, всі за волю, від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому. Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє!
Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажемо, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже. За Карпати відіб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж народами.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажемо, що ми, браття, козацького роду.
Наглядно так. Где больше позитива, а где негатива. В общем, как вы яхту назовете, так она и поплывет.
> "Живи, Україно, прекрасна і сильна, > В Радянськім Союзі ти щастя знайшла. > Між рівними рівна, між вільними вільна, > Під сонцем свободи, як цвіт, розцвіла. > > Слава Союзу Радянському, слава! > Слава Вітчизні народів-братів! > Живи, Україно, радянська державо, > Возз’єднаний краю на віки-віків! > > Нам завжди у битвах за долю народу > Був другом і братом російський народ > > > Ще не вмерла України і слава, і воля, > Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. > Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, > Запануємо ми, браття, у своїй сторонці. > > Душу й тіло ми положим за нашу свободу, > І покажемо, що ми, браття, козацького роду. > > Станем, браття, всі за волю, від Сяну до Дону, > В ріднім краю панувати не дамо нікому. > Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, > Ще у нашій Україні доленька наспіє! > > Душу й тіло ми положим за нашу свободу > І покажемо, що ми, браття, козацького роду. > > А завзяття, праця щира свого ще докаже, > Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже. > За Карпати відіб'ється, згомонить степами, > України слава стане поміж народами. > > Душу й тіло ми положим за нашу свободу > І покажемо, що ми, браття, козацького роду.
> > > Наглядно так. Где больше позитива, а где негатива. В общем, как вы яхту назовете, так она и поплывет.
> Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. > Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, > Запануємо ми, браття, у своїй сторонці.
Такое ощущение, что два братка. в кабаке нажравшись. спивают..
12:47 17.01.2016
Levenguk (SergeiB65) писал(а) в ответ на :
> Запануємо ми, браття, у своїй сторонці
Да уж!
12:51 17.01.2016
И все-таки в гимне УССР видно стремление к созиданию, миру и дружбе. В гимне незалежной сплошная некрофилия и злоба.
12:52 17.01.2016
Какую песню ты споешь,так страна и заживет!
13:02 17.01.2016
Живи, Украина...
Ще не вмерла Украина...
Первый вариант объективно позитивнее...
15:43 17.01.2016
Рассказываю быстро про гимн ; ще не вмерла. Вообщем так, не трудно догадаться, что этот гимн родом из Польши Один из служивших в армии Наполеона польских генералов в 1797 году написал песню «Естше Польска не згинела», быстро ставшую популярным шлягером в среде сторонников восстановления «Речи Посполитой. Как «Марш Домбровского», она стала национальным гимном во время польских восстаний 1830 и 63-го годов. По одной из версий авторство слов будущего украинского гимна «Ще не вмерла Украина» принадлежит Павлу Чубинскому, члену польского кружка хлопоманов. Он якобы написал этот стих в августе 1862 года, накануне польского восстания. Вот только сам Чубинский при жизни никогда на авторство не претендовал. Впервые о Чубинском-авторе было написано в воспоминаниях некого Белецкого Их в 1914 году напечатали в украинофильском журнале «Украинская жизнь», целью которого являлось пропаганда так называемого украинского культурного достояния. Стоит ли удивляться, что редактором журнала был небезысвестный Симон Петлюра на одной из вечеринок киевских хлопоманов, на которой присутствовал и Белецкий, Чубинский экспромтом написал слова гимна «Ще не вмерла Украина». Как будто бы на мотив сербской песни. Лукавство заключается в том, что факт вечеринки был и на ней действительно написали эти стихи. Но позорное первородство польского гимна и авторство поляков Белецкий пытается скрыть за версией о сербском следе. Сделать это было совсем не трудно, так как уже существовал и сербский вариант Гандрия Зейлера «Ещё не погибла Сербия» и даже аналогичный у мусульман Хорватии «Еще не погибла Хорватия» Людевита Гая. Правда интересное распространение польского шлягера именно среди не имевших государственности соседних народов? Что особенно интересно, поляки претендовали на сопредельные территории при возрождении Великопольши «от Сяну до Дону»
Один из служивших в армии Наполеона польских генералов в 1797 году написал песню «Естше Польска не згинела», быстро ставшую популярным шлягером в среде сторонников восстановления «Речи Посполитой. Как «Марш Домбровского», она стала национальным гимном во время польских восстаний 1830 и 63-го годов. 