Стихотворение украинца Василия Симоненко о бандеровцах.
Поэт умер в 1963 году, ему было 29 лет!
А впечатление от стихотворения такое, словно оно написано сегодня....
НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі, І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами, Бо ви лизали німцям постоли, Кричали "хайль!" охриплими басами, І "Ще не вмерла..." голосно ревли.
Де ви ішли - там пустка і руїна, І трупи не вміщалися до ям- Плювала кров'ю "ненька Україна" У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу, Розпродали б і нас по всій землі, Коли б тоді Вкраїні на підмогу Зі Сходу не вернулись "москалі".
Тепер ви знов, позв'язувавши кості, Торгуєте і оптом, і вроздріб, Нових катів запрошуєте в гості На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах, Аж доки дідько всіх не забере, Бо знайте: ще не вмерла Україна,- I не умре!
Перевод
"Я вас встречал в те горестные годы, Когда огонь до неба доставал, И почерневший купол небосвода Рёв самолётов вражьих раздирал.
Тогда вас люди называли псами, -Ведь вы лизали немцам башмаки, Орали "Хайль" осипшими басами, Ревели "Ще не вмерла" от тоски.
Где вы прошли - пустыни и руины, Для трупов не хватало больше ям. Плевала кровью "Ненька Украина" В хозяев ваших, прямо в хари - вам.
Вы б пропили ее, забыв о Боге, Вы б выжили и нас с своей земли, Когда бы Украине на подмогу С востока не вернулись "москали".
Теперь вы снова, подвязавши кости, Торгуясь, как потасканная б**дь, Нацистов новых кликаете в гости -Украинские хлеб и сало жрать.
Вы будете слоняться по чужбинам, Пока вас чёрт к себе не заберёт. Но знайте — не погибла Украина Фашистам даст отпор и не умрёт!"
Если Вам было интересно это прочитать - поделитесь пожалуйста в соцсетях!
укрофашисты обзывают маска ля ми тех, кто по их мнению они- русских. но в старину ма с кали это были этнические украинцы, переехавшие с украины в росию. А самих укро националистов еще лет двести назад называли ляхами, евреями, и униатами.