Десь у пивбарі в вихідний, В жару страшезну під обід, Пив пиво хлопець молодий, Пив поруч з ним старенький дід. Сказав молодик: слухай дід У пиві є жіночі гени, Росте від них в мене живіт І груди як в баби Олени. З цим треба щось таки робить Люблю я завжди пиво пити, А стать свою щоб не змінить Ці гени треба відмінити. Дід пояснив йому як зміг Кинь пити пиво парубоче, Бо не дай Боже поміж ніг Щось в тебе виросте жіноче.
Такі в генетиці події Скрізь відбуваються в наш час, Від пива!!! хлопці голубії Спаси від цього Боже нас.
Я повернувся до свого села – Там де травичка, там де моя мати… Там не ступала ще нога жида, І не доходили ще із Москви фрегати…
Я повернувся до свого села – Там дід сидить, сивіють його брови. Я говорю йому «Ну как тваі дєла? Сматрі на мой айфон, он пятий, новий».
Та дід не розуміє, що й куди, Він мені каже: «Синку, похрестися», А я відповідаю: «ги-ги-ги, Ти чьо, старий, водяри знову впився?»
І дід киває тихо, наче сум В очах його сльозами народився… Під тяжкістю вкраїнських рідних дум Старий на палицю свою схилився
Та відійшов кудись, І швидко повернувся – Рушниці у руках його побачив блиск, А потім в пеклі з кулею проснувся.
До мене підійшов Ісус, Сказав він тихо, як Христос: «Маля, Яким би українцем ти колись не був, Та зараз відрізнити москаля Від тебе Я не можу, То йди до пекла, кару божу Для вас ніхто не відміняв з початку світу, Як для жидів, так і для всіх левітів – Усім горіти, клятая бісня»… І щез Ісус, закінчилась пісня́.