> Мы, украинцы, ничего не забыли о своем прошлом. quoted1
- И помните как Русь Киевскую сожгли, разграбили и разорили? И знаете почему на Гетьманщине не было русских дворянских династий, а гетьманы и атаманы, и почему вы от всего русского ( Русь- рус-ский) шарахаетесь? И вообще окраинец- жители любых окраин Московии, а не какая нация....
> И знаете почему на Гетьманщине не было русских дворянских династий, а гетьманы и атаманы, > и почему вы от всего русского ( Русь- рус-ский) шарахаетесь? quoted1
Правильно, Фима, от тех, кто тсегодня себя русскими зовет-шарахались и будем шарахаться. Это чужие для нас народы.
>> И знаете почему на Гетьманщине не было русских дворянских династий, а гетьманы и атаманы,
>> и почему вы от всего русского ( Русь- рус-ский) шарахаетесь? quoted2
> > Правильно, Фима, от тех, кто тсегодня себя русскими зовет-шарахались и будем шарахаться. > Это чужие для нас народы. quoted1
- не-еет, шляхта, эти народы- русские жили на своей земле. Стрили и созидали. Киевскую Русь славили. Пока не пришли вы, дикие тюрковские изгои и всё изничтожили.
-Читай, шляхта, просвещайся. ПРИМЕЧАНИЕ 2. Археологи найшли найбільші скупчення могильників Половецького типу у таких областях: Харківська, Київська та Винницька (по 14 могильників). Пам`яткою зв`язку з Половцями було потурчення українських Вірмен, що ще у XVI—XVII ст., навіть у церковних та судових справах вживали половецької мови, яку писали вірменським алфавітом; про це свідчать м. ін. судові акти із Кам`янця Подільського того часу.
Частина Половців втекла у 40-х рр. XIII ст. перед Монголами до Угорщини під проводом тестя Мстислава Мстиславича Удатного, Котяна із племени Тертер-оба; вони деякий час втішалися автономією, але опісля помадярилися. Але більша частина Половців осталася на своїх землях. Ті що не прийняли ісламу влилися в українську мовну спільность.
Половці оставили замітний слід в українській топоніміці. Але досі половецьких назв не тільки що не досліджено, а навіть ще не зібрано. Історичні джерела знають цілу низку сіл і містечок Половці/Половичі/Половецьке, напр. в доріччу Росі (1616 р.), у житомирському повіті (1593 р.), на р. Сулі (перед 1569 р.) і т. д. Також місто (Г)Умань дістало назву від них (куман). (Омелян Пріцак "Половці")
Виникнення козацтва пов`язували з долею змішаного українсько-тюркського населення такі чутливі історики, як М.Дашкевич, П.Клепатський. Бачили зв`язок між Чорними Клобуками й козаками М.Погодін, М.Карамзін, С.Соловйов. Основу козацтва бачив у бродницьких громадах П.Голубовський.
Як бачимо, традицію київських князів продовжують володарі й інших земель уже в XIII ст.; так, ординський баскак у Курському князівстві 1282 року "...закликав черкесів з Бештау або ж П`ятигір`я й оселив їх у слободах під назвою козаків". А що ці козаки чинили довкола грабунок, то курський князь Олег за "дозволом хана прогнав їх з Курського князівства. До цих вигнанців, які тривалий час переховувалися в лісах та яругах, приєднувалися заброди з усяких руських князівств. Нарешті вони досягли берегів Дніпра, де від місцевого ханського правителя одержали землю на оселі нижче Канева. Тут вони побудували собі містечко, а ще правильніше, острожок та й назвали Черкаськ, через те що більша частина їх була з роду черкасів"
Факт влиття в середовище Запорізької Січі представників адигських народів заперечити важко. Категоричніше характеризував ситуацію Любавський: "У Черкаському повіті Київської землі у складі місцевого військового люду зустрічаємо руських козаків -клас, який виник та розвинувся за всіма ознаками з татарського ядра."
Вже з кінця XIV ст. почалися в Орді безперервні та жорстокі чвари й серед них династична боротьба між нащадками Тохтамиша й Тімюр-Кутлука. Паралельно ходу цієї боротьби розхитувалася й організація Орди, і весь степ наповнився татарськими ватагами, які, тиняючись, не визнавали ніякої влади. Безпечне пересування в степу, яке було раніше, замінилося грабуванням, нападами безпритульних ватаг на купецькі каравани. В ті часи оті татарські ватаги називалися козаками, які не корилися владі котрогось хана, а діяли незалежно й тільки іноді ішли до когось на службу. [Ернст 1927, 1, 167]
Асиміляцію татар на Поділлі відмічав і І.Житецький. Ольгерд з Литвою здобув... Кам`янець та Червоногородок при доброзичливості подільських козаків... Ольгерд... переміг на Синіх Водах трьох братів: князів Кочубея, Кутлубуга та Дмитрія - ті три брати, татарські князі - отчичі й дідичі Подільської землі. Від них бо пішли отамани, з них, отаманів, брали, наїжджаючи, данину з Подільських земель баскаки"(Дашкевич ). Як бачимо, один із татарських князів, Дмитрій, мав слов`янське ім`я.
Літописці називали таких "съдяще за татари" чи й прямо "люди татарьскые". Коли Ольгерд захопив Поділля, частина тюркського населення, що прийшла з монголами, вже була українізована. Ще інша частина, утікши від Ольгердового війська на Чорноморщину та в Крим, Стрийковський свідчить, що вони розмовляли слов’янською мовою.
Розглядаючи етнографічний склад населення Київської землі у XV ст., П.Клепатський відзначив, що після українців найбільший відсоток посідають татари.
При досить помітній асиміляції (українізації) тюрків як у міських та сільських громадах, так і в Запорізькому війську, і в україномовних, так і в тюркомовних документах впритул до XVII ст. бачимо. Козаки двадцать й чотыри чоловъки хочуть до земли Московское ити... То єсть имена тих козаков: Ясе-ходжа, Бокайчик, Карача-акгай" [Акти... 1848, 2, 157].
Цілісна система військової термінології, вживаної у війську Запорізькому, була в мало документованих тюркських мовах (печенізька, половецька, койне Чорних Клобуків), або ж тривалий час витворювалася в середовищі насамперед змішаного українсько-тюркською населення. (Григорій Халимоненко. Інститут козацтва українського)
Немає сумніву, що крій одягу запорізьких козаків, особливо високих капелюхів, широких шаровар, довгих кафтанів та широких поясів, східного походження й запозичений ними від татар і турків". Яворницький Д. Історія запорозьких козаків. - К., 1990. - Т. І. - С. 208.
теж, що ідея antemurale занепадає на початку XVIII ст., тобто тоді, коли припиняється вивіз невільників з України, коли запорозьке козацтво знаходить собі притулок у Кримському ханаті (1709-1734), а Пилип Орлик у своїй "Конституції" проголошує Ханат гарантом української держави. Тут же можемо знайти пасаж про symphatico amoris nexu [притягальний вузол приязні], що нібито споконвіку зв`язував українців з кримцями. Численні козацько-кримські союзи починаючи від 1620-х років.
Немає сумніву, що крій одягу запорізьких козаків, особливо високих капелюхів, широких шаровар, довгих кафтанів та широких поясів, східного походження й запозичений ними від татар і турків". Яворницький Д. Історія запорозьких козаків. - К., 1990. - Т. І. - С. 208.
> Половці оставили замітний слід в українській топоніміці quoted1
Фурия, да я не отказываюсь от родства с половцами. У нас с ними много общей крови. Я категорически отказываюсь от братства с теми, кто себя сегодня русскими называет.
>> Половці оставили замітний слід в українській топоніміці quoted2
> > Фурия, да я не отказываюсь от родства с половцами. quoted1
- значит ты тугодум, раз не можешь уяснить что половцами Киевская Русь была разрушена. Вами, значится. И что как были вы дикими варварами, так и остались. А русские- это правопреемники Киевской Руси! У вас даже название нерусское, окраинцы какие-то. Оккупанты вы. Фашистики. Вот и весь сказ тебе.