У 1430 році Полтава вперше згадується у литовських документах під сучасною назвою. Того року вона разом з Глинськом (нині село в Сумській області) та Глиницею (вважають, що це друга назва Опішні в той час) була віддана великим князем литовським Вітовтом у володіння татарському мурзі Лексаді Мансурксановичу. Дехто називає його онуком Мамая. Новоявлений полтавський поміщик прийняв православ`я, від міста Глинська взяв собі прізвище і став родоначальником великого та багатого українсько-російського роду князів Глинських, згодом родичів московських царів. Про цього першого полтавського поміщика літопис говорить: "... А вотчина у него была Глинск, да Глиница, да Полтава". Та ще, крім цього, величезні простори на Ворсклі й у верхів`ях Сули, що "прилягали" до цих міст.
Лексада, як свідчать літописні згадки, "сруби Полтаву, Глинск да Глиницу". Тобто, спорудив дерев`яні укріплення на існуючих старих валах. Певне, тоді ж, при спорудженні-відродженні фортеці Полтави та інших, відроджуються і їх складові частини — підземні ходи та льохи для схованок людей, запасів зброї і продовольства на випадок нападу ворога. У числі вотчин Лексади — Олександра Глинського дореволюційні історики називають Полтаву, Опішню, Більськ, Куземин, Глиницю, Тахтаулів (Тахтаулове), Диканьку (назва виникла від слова "декхан" — "землероб", яке слов`яни перефразували згодом на "дикань", "дикий", звідки й пішли місцеві прізвища), Глинськ у Поворсклі та Посуллі.
Виходці з Північного Кавказу, які прийшли з кабардино-черкеською княгинею, оселилися в пониззях Орілі, Ворскли, Псла, по Сулі в черкаських уходах. З їх переселенням пов`язано заснування Келеберди на місці зруйнованого золотоординцями Гебердеєвого Рогу, Кишеньки, яку заснував Кешенський юрт, поселень у районі Кременчука, Манжелії, назви річки Булатчик, а від неї й сіл Вищий та Нижній Булатець, поселень Маджари (Маджарів юрт теж прийшов із Кавказу) та інших. Прибулі кабардини та черкеси поступово асимілювалися зі слов`янами, а їх нащадки пізніше з`являються і в Полтаві.
(31) Татари і потатарені народи, які прийшли з Лексадою, теж поступово асимілюються з сіверянами, вносять чимало своїх слів в українську мову, культуру, що вже формується, запозичають багато від слов`ян. Але ще довго на відміну від сіверян їх зватимуть севрюки, (звідси й назва річки на Дикакщині — Саврюк).
23:20 24.04.2013
капитан Себастьян Перейра ... писал(а) в ответ на :
> Диканьку (назва виникла від слова "декхан" — "землероб", яке слов`яни перефразували згодом на "дикань", "дикий", звідки й пішли місцеві прізвища)
капитан Себастьян Перейра ... писал(а) в ответ на :
> Диканьку (назва виникла від слова "декхан" — "землероб",
Вот тебе и "хутора близ Диканьки"-Декхане. Симпатично.
23:23 24.04.2013
Zcm Rfgtw писал(а) в ответ на :
> Диканька - от слова ДЫКЫ
Диканьку (назва виникла від слова "декхан" — "землероб", яке слов`яни перефразували згодом на "дикань", "дикий", звідки й пішли місцеві прізвища)
23:26 24.04.2013
> У числі вотчин Лексади — Олександра Глинського дореволюційні історики називають Полтаву, Опішню, Більськ, Куземин, Глиницю, Тахтаулів (Тахтаулове), Диканьку
Zcm Rfgtw писал(а) в ответ на :
> Диканька - от слова ДЫКЫЙ,
А Тахтаулово-от слова Трахтибедотрух.
23:33 24.04.2013
Zcm Rfgtw писал(а) в ответ на :
> Это от фамилии русского помещика Трахтенберга
нет, это от фамилии украинского Хана Трахтимира( не путатать с Титомиром)
23:42 24.04.2013
Zcm Rfgtw писал(а) в ответ на :
> Позже ханов в помещиков переименовали
23:50 24.04.2013
Zcm Rfgtw писал(а) в ответ на :
> Он утверждает что белорус.
А этот кто?
23:53 24.04.2013
Самое интересное как Бранко сам себя опять имеет.Бранко так кто там черкессов ассимилировал?И в какой язык они внесли свои слова?
23:53 24.04.2013
капитан Себастьян Перейра ... писал(а) в ответ на :
> Декхане
такого слова не существует, извини... существует слово деХКане. капитан Себастьян Перейра ... писал(а) в ответ на :
> назва виникла від слова "декхан" — "землероб"
и опять же - нет такого слова, а потому назва от него не могла выныкнуты. Дехкане (перс. dehgān, тадж. деҳқон, узб. dehqon, деҳқон — «землевладелец») — обозначение среднеазиатских крестьян.
Вопросы есть, автор темы?
23:55 24.04.2013
chаrlі24 писал(а) в ответ на :
> такого слова не существует, извини... > существует слово деХКане.
Поправка принята.
23:56 24.04.2013
капитан Себастьян Перейра ... писал(а) в ответ на :
> chаrlі24 писал(а) в ответ на сообщение:
>> такого слова не существует, извини... >> существует слово деХКане.
> > Поправка принята.
статью тоже будешь править?)))
23:57 24.04.2013
chаrlі24 писал(а) в ответ на :
> Вопросы есть, автор темы?
да есть.
Пусть укры подправят свою Вики:
В. Н. Жук, на підставі своїх досліджень, вважає, що «Дикань» похідне від тюркського «декхан» — «землероб», оскільки у XV столітті ці землі дісталися татарському мурзі Лексаді Мансурксановичу — майбутньому князеві Олександру Глинському[1] XVII–XIX століття
23:58 24.04.2013
chаrlі24 писал(а) в ответ на :
> татью тоже будешь править?)))
Мабуть на Мове правильно декхане?
23:58 24.04.2013
капитан Себастьян Перейра ... писал(а) в ответ на :
> да есть. > > Пусть укры подправят свою Вики: > > В. Н. Жук, на підставі своїх досліджень, вважає, що «Дикань» похідне від тюркського
> «декхан > » — «землероб», оскільки у XV столітті ці землі дісталися татарському мурзі Лексаді Мансурксановичу — майбутньому князеві Олександру Глинському[1] > XVII–XIX століття
ты о чём, добрый человек? у нас галушки САМИ в рот прыгают, а ты о правке статей какой-то... тебе надо - ты и правь...))) холуёв нету))
00:00 25.04.2013
chаrlі24 писал(а) в ответ на :
> ты о чём, добрый человек? > у нас галушки САМИ в рот прыгают, а ты о правке статей какой-то... тебе надо - ты и правь...))) холуёв нету))
Я мовы не знаю. Может и правда, на мове правильно декхане? Вед Медведь на мове тэж Ведмедь -перепутано.
