>> А наемники автоматы, БТРы, в магазине купили? А на майдане если и были наемники, (я не спорю) не более 200 человек. Я сам на майдан иногда ходил, помогал продуктами и знаю кто там был. quoted2
> Кричать можно всякое, но ваши крикуны власть в Киеве взяли под ваше громкое " Одобрямс". > А БТРы всяко не дороже 5 ммииллиардов долларов стоили, которые амеры потратили на военный переворот в Украине( по их же признанию). > Нашлись спонсоры- меценаты, решившие помочь русским Крыма, защититьб их от ножей фашистов. Разве не благие цели? quoted1
Вы только про меценатов никому не рассказывайте, не надо показывать свою дурость дружок? А ну купите как БТРчик с боевым оснащением, или вертолётик. Хотя бы договорчик.
А на майдане автоматы забрали при захвате СБУ в регионах, шоб вы знали. А БТРы на майдане от куда взялись, вы шо белены обелись.
>>> А наемники автоматы, БТРы, в магазине купили? А на майдане если и были наемники, (я не спорю) не более 200 человек. Я сам на майдан иногда ходил, помогал продуктами и знаю кто там был. quoted3
>> Кричать можно всякое, но ваши крикуны власть в Киеве взяли под ваше громкое " Одобрямс". >> А БТРы всяко не дороже 5 ммииллиардов долларов стоили, которые амеры потратили на военный переворот в Украине( по их же признанию). >> Нашлись спонсоры- меценаты, решившие помочь русским Крыма, защититьб их от ножей фашистов. Разве не благие цели? quoted2
> >
> Вы только про меценатов никому не рассказывайте, не надо показывать свою дурость дружок? А ну купите как БТРчик с боевым оснащением, или вертолётик. Хотя бы договорчик. > > А на майдане автоматы забрали при захвате СБУ в регионах, шоб вы знали. А БТРы на майдане от куда взялись, вы шо белены обелись. quoted1
На майдане тысячи людей кормил какой то добрый дядя долгие месяцы. А это дороже сотен БТРов. Да и не скрывает ваш добрый спонсор, что потратил на вашу кровавую клоунаду 5 миллиардов баксов. Дурость не скрыть даже за красивыми словами и радужными надеждами. Дурака по поступкам видать.
>> Я и сам был несколько лет назад за единую Русь. quoted2
>
> А Вы не могли бы пояснить , что подразумеваете под "единой Русью" ? > Как Вам виделось ее объединение ? > Я без всякого намека на ёрничение спрашиваю. quoted1
СНГ, но с более интегрированными экономическими, возможно даже политическими (но не сильно глубокими, как в ЕС), связями.
>>> Кий писал(а) в ответ на сообщение: >>>> >>>> А наемники автоматы, БТРы, в магазине купили? А на майдане если и были наемники, (я не спорю) не более 200 человек. Я сам на майдан иногда ходил, помогал продуктами и знаю кто там был.
>>> Кричать можно всякое, но ваши крикуны власть в Киеве взяли под ваше громкое " Одобрямс". >>> А БТРы всяко не дороже 5 ммииллиардов долларов стоили, которые амеры потратили на военный переворот в Украине( по их же признанию). >>> Нашлись спонсоры- меценаты, решившие помочь русским Крыма, защититьб их от ножей фашистов. Разве не благие цели? quoted3
>> >>
>> Вы только про меценатов никому не рассказывайте, не надо показывать свою дурость дружок? А ну купите как БТРчик с боевым оснащением, или вертолётик. Хотя бы договорчик.
>> >> А на майдане автоматы забрали при захвате СБУ в регионах, шоб вы знали. А БТРы на майдане от куда взялись, вы шо белены обелись. quoted2
> На майдане тысячи людей кормил какой то добрый дядя долгие месяцы. А это дороже сотен БТРов. Да и не скрывает ваш добрый спонсор, что потратил на вашу кровавую клоунаду 5 миллиардов баксов. > Дурость не скрыть даже за красивыми словами и радужными надеждами. Дурака по поступкам видать. quoted1
Да ты не просто глупый дружок, ты супер г. Послушай лучше что тебе люди говорят, которые все сами видели,
>>Во дурилка картоновая!!! >> К А Ц А П - ЭТО ВАШ РУССКИЙ ПИСАТЕЛЬ - ВАС И НАЗЫВАЕТ!!! >> А мы вас кличем - М О С К А Л И!! quoted2
> > > > > Андрей Вишницкий напомнил слова Ивана Франко в знаменитом предисловии "Дещо про себе самого" в далеком 1897 году. > > "Не люблю українців… Так мало поміж ними знайшов я характерів, а так багато дрібничковості, тісної заскорузлості, дволичності і пихи, що справді не знаю за що мав би я їх любити… Чи може, маю любити Україну як расу, ту расу обважнілу, розгнуздану, сентиментальну, позбавлену гарту і сили волі, так мало здібну до політичного життя на власному смітнику, таку плодючу на перевертнів найрізнороднішого сорту..." > > Перевод: > > "Не люблю украинцев ... Так мало между ними нашел характеров, а так много мелочности, тесной заскорузлости, двуличия и гонора, что действительно не знаю за что должен я их любить ... Может, должен любить Украину как расу, ту расу отяжелевшую, разнузданную, сентиментальную, лишенную закалки и силы воли, так мало способную к политической жизни со своим помойным руководством, такую плодовитую на оборотней самого разнородного сорта ... " >
Ну ты и брехло путиноподобноалегофренодегенеративное!!! ВОТ ОРИГИНАЛ ИВАНА ЯКОВИЧА ФРАНКА :::
"...не люблю русинів. Так мало серед них знайшов я справжніх характерів, а так багато дріб’язковості, вузького егоїзму, двоєдушності й пихи, що справді не знаю, за що я мав би їх любити, незважаючи навіть на ті тисячі більших і менших шпильок, які вони, не раз з найкращим наміром, вбивали мені під шкіру...." "...Чи, може, маю любити Русь як расу - цю расу обважнілу, незграбну, сентиментальну, позбавлену гарту й сили волі, так мало здатну до політичного життя на власному смітнику, а таку плідну на перевертнів найрізнороднішого сорту? ...
То есть для вас умников - москаломанов,первые строки - "НЕ ЛЮБЛЮ РУССКИХ"
Гебельсопутлеровские дезинформаторы - это ты и твоя братия !!! ВРУНЫ ПОГАНЫЕ!!!
> Ну ты и брехло путиноподобноалегофренодегенеративное!!! > ВОТ ОРИГИНАЛ ИВАНА ЯКОВИЧА ФРАНКА : :: quoted1
А ты не брехло? Франко не различал русских и украинцев. Русь и Украина были для него единым целым...
"Насамперед признаюся в тому гріху, що його багато патріотів уважає смертельним моїм гріхом: не люблю русинів. Проти тієї гарячої любові до "братнього племені", яка часто бризкає зі шпальт польських реакційних газет, моя сповідь може видатися дивною. Але що ж робити, коли вона правдива? Я вже не в літах наївних і засліплених коханців і можу про таку делікатну матерію, як любов, говорити тверезо. І тому повторюю: не люблю русинів. Так мало серед них знайшов я справжніх характерів, а так багато дріб’язковості, вузького егоїзму, двоєдушності й пихи, що справді не знаю, за що я мав би їх любити, незважаючи навіть на ті тисячі більших і менших шпильок, які вони, не раз з найкращим наміром, вбивали мені під шкіру. Зрозуміло, знаю між русинами декілька винятків, декілька осіб чистих і гідних усякої пошани (говорю про інтелігенцію, не про селян), але ці винятки, на жаль, тільки стверджують загальний висновок. Признаюсь у ще більшому гріху: навіть нашої Русі не люблю так і в такій мірі, як це роблять або вдають, що роблять, патентовані патріоти. Що в ній маю любити? Щоб любити її як географічне поняття, для цього я занадто великий ворог порожніх фраз, забагато бачив я світу, щоби запевняти, що ніде нема такої гарної природи, як на Русі. Щоб любити її історію, для цього досить добре її знаю, занадто гаряче люблю загальнолюдські ідеали справедливості, братерства й волі, щоб не відчувати, як мало в історії Русі прикладів справжнього громадянського духу, справжньої самопожертви, справжньої любові. Ні, любити цю історію дуже тяжко, бо майже на кожному кроці треба б хіба плакати над нею. Чи, може, маю любити Русь як расу – цю расу обважнілу, незграбну, сентиментальну, позбавлену гарту й сили волі, так мало здатну до політичного життя на власному смітнику, а таку плідну на перевертнів найрізнороднішого сорту? Чи, може, маю любити світлу будущину тієї Русі, коли тої будущини не знаю і для світлості її не бачу ніяких основ? Коли незважаючи на те, почуваю себе русином і по змозі й силі своїй працюю на Русі, то, як бачиш, шановний читачу, цілком не з причини сентиментальної натури. До цього примушує мене почуття собачого обов’язку. Як син селянина-русина, вигодований чорним селянським хлібом, працею твердих селянських рук, почуваю обов’язок панщиною всього життя відробити ті шеляги, які видала селянська рука на те, щоб я міг видряпатись на висоту, де видно світло, де пахне воля, де ясніють вселюдські ідеали. Мій руський патріотизм - то не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо, покладене долею на мої плечі. Я можу здригатися, можу тихо проклинати долю, що поклала мені на плечі це ярмо, але скинути його не можу, іншої батьківщини шукати не можу, бо став би підлим перед власним сумлінням. І якщо щось полегшує мені нести це ярмо, так це те, що бачу руський народ, який, хоч гноблений, затемнюваний і деморалізований довгі віки, який хоч і сьогодні бідний, недолугий і безпорадний, а все-таки поволі підноситься, відчуває в щораз ширших масах жадобу світла, правди та справедливості і до них шукає шляхів. Отже, варто працювати для цього народу, і ніяка праця не піде на марне".
Если не выдергивать понравившиеся слова из контекста, то смысл меняется на прямопротивоположный тому, который, как утверждается, Франко вкладывал в приведенные строчки.
Ти, брате, любиш Русь, Я ж не люблю, сарака! Ти, брате, патріот, А я собі собака.
Ти, брате, любиш Русь, Як хліб і кусень сала, — Я ж гавкаю раз в раз, Щоби вона не спала.
Ти, брате, любиш Русь, Як любиш добре пиво, — Я ж не люблю, як жнець Не любить спеки в жниво.
Ти, брате, любиш Русь За те, що гарно вбрана, — Я ж не люблю, як раб Не любить свого пана.
Бо твій патріотизм — Празнична одежина, А мій — то труд важкий, Гарячка невдержима.
Ти любиш в ній князів, Гетьмання, панування, — Мене ж болить її Відвічнеє страждання.
Ти любиш Русь, за те Тобі і честь, і шана, У мене ж тая Русь — Кривава в серці рана.
Ти, брате, любиш Русь, Як дім, воли, корови, — Я ж не люблю її З надмірної любови.
> ИВАН ЯКОВИЧ ФРАНК (Кульчицкий по маме) ну никак не хохл. quoted1
Это для троллепутинских РАШИСТОВ(синоним ФАШИСТОВ)
Родился в семье крестьянина-кузнеца; мать, Мария Кульчицкая, происходила из обнищавшего украинского шляхетского рода Кульчицкая, герба Сас, была на 33 года моложе мужа. Первые годы детства описал в своих рассказах самыми светлыми красками. В 1865 г. умер отец Франко. Отчим, Гринь Гаврилик, внимательно относился к детям, фактически заменил мальчику отца. Франко поддерживал дружеские отношения со своим отчимом в течение всей жизни. В 1872 г. умерла мать Франко. Воспитанием детей стала заниматься мачеха.
А если бы он имел отношение к евреям,то им еще больше бы гордились в Украине!!!
Кстати,к вашему сведению : евреи для украинцев - это БРАТЬЯ,которые поддержали майдан и лечат сейчас 20 раненых в Израиле (бендеровцев,как вылюбите говорить), а вот москали - это ОККУПАНТЫ и враги!!!
>> Ну ты и брехло путиноподобноалегофренодегенеративное!!! >> ВОТ ОРИГИНАЛ ИВАНА ЯКОВИЧА ФРАНКА : : : quoted2
>А ты не брехло? Франко не различал русских и украинцев. Русь и Украина были для него единым целым... > > > "Насамперед признаюся в тому гріху, що його багато патріотів уважає смертельним моїм гріхом: не люблю русинів. Проти тієї гарячої любові до "братнього племені", яка часто бризкає зі шпальт польських реакційних газет, моя сповідь може видатися дивною. Але що ж робити, коли вона правдива? Я вже не в літах наївних і засліплених коханців і можу про таку делікатну матерію, як любов, говорити тверезо. > І тому повторюю: не люблю русинів. Так мало серед них знайшов я справжніх характерів, а так багато дріб’язковості, вузького егоїзму, двоєдушності й пихи, що справді не знаю, за що я мав би їх любити, незважаючи навіть на ті тисячі більших і менших шпильок, які вони, не раз з найкращим наміром, вбивали мені під шкіру. > Зрозуміло, знаю між русинами декілька винятків, декілька осіб чистих і гідних усякої пошани (говорю про інтелігенцію, не про селян), але ці винятки, на жаль, тільки стверджують загальний висновок. > Признаюсь у ще більшому гріху: навіть нашої Русі не люблю так і в такій мірі, як це роблять або вдають, що роблять, патентовані патріоти. Що в ній маю любити? Щоб любити її як географічне поняття, для цього я занадто великий ворог порожніх фраз, забагато бачив я світу, щоби запевняти, що ніде нема такої гарної природи, як на Русі. > Щоб любити її історію, для цього досить добре її знаю, занадто гаряче люблю загальнолюдські ідеали справедливості, братерства й волі, щоб не відчувати, як мало в історії Русі прикладів справжнього громадянського духу, справжньої самопожертви, справжньої любові. > Ні, любити цю історію дуже тяжко, бо майже на кожному кроці треба б хіба плакати над нею. Чи, може, маю любити Русь як расу – цю расу обважнілу, незграбну, сентиментальну, позбавлену гарту й сили волі, так мало здатну до політичного життя на власному смітнику, а таку плідну на перевертнів найрізнороднішого сорту? > Чи, може, маю любити світлу будущину тієї Русі, коли тої будущини не знаю і для світлості її не бачу ніяких основ? > Коли незважаючи на те, почуваю себе русином і по змозі й силі своїй працюю на Русі, то, як бачиш, шановний читачу, цілком не з причини сентиментальної натури. До цього примушує мене почуття собачого обов’язку. > Як син селянина-русина, вигодований чорним селянським хлібом, працею твердих селянських рук, почуваю обов’язок панщиною всього життя відробити ті шеляги, які видала селянська рука на те, щоб я міг видряпатись на висоту, де видно світло, де пахне воля, де ясніють вселюдські ідеали. > Мій руський патріотизм - то не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо, покладене долею на мої плечі. Я можу здригатися, можу тихо проклинати долю, що поклала мені на плечі це ярмо, але скинути його не можу, іншої батьківщини шукати не можу, бо став би підлим перед власним сумлінням. > І якщо щось полегшує мені нести це ярмо, так це те, що бачу руський народ, який, хоч гноблений, затемнюваний і деморалізований довгі віки, який хоч і сьогодні бідний, недолугий і безпорадний, а все-таки поволі підноситься, відчуває в щораз ширших масах жадобу світла, правди та справедливості і до них шукає шляхів. Отже, варто працювати для цього народу, і ніяка праця не піде на марне". > > Если не выдергивать понравившиеся слова из контекста, то смысл меняется на прямопротивоположный тому, который, как утверждается, Франко вкладывал в приведенные строчки. > > > Ти, брате, любиш Русь, > Я ж не люблю, сарака! > Ти, брате, патріот, > А я собі собака. > > Ти, брате, любиш Русь, > Як хліб і кусень сала, — > Я ж гавкаю раз в раз, > Щоби вона не спала. > > Ти, брате, любиш Русь, > Як любиш добре пиво, — > Я ж не люблю, як жнець > Не любить спеки в жниво. > > Ти, брате, любиш Русь > За те, що гарно вбрана, — > Я ж не люблю, як раб > Не любить свого пана. > > Бо твій патріотизм — > Празнична одежина, > А мій — то труд важкий, > Гарячка невдержима. > > Ти любиш в ній князів, > Гетьмання, панування, — > Мене ж болить її > Відвічнеє страждання. > > Ти любиш Русь, за те > Тобі і честь, і шана, > У мене ж тая Русь — > Кривава в серці рана. > > Ти, брате, любиш Русь,
> Як дім, воли, корови, — > Я ж не люблю її > З надмірної любови. quoted1
Браво!!!Подтвердил лишний раз нелюбовь к москалям Ивана Франка!!!
Если не знаешь УКРАИНСКИЙ язык,то нехер самопозорством заниматься!!! Ганьба!!! Давай переведу любое четверостишье,чтобы ты дурнем не был!!