> Наибольший процент участников внешнего независимого оценивания, которые не сдали ВНО по украинскому языку и литературе и истории Украины зафиксирован в Закарпатской, Черновицкой и Ровенской областях. Об этом во время пресс-конференции сообщил директор Украинского центра оценивания качества образования Вадим Карандий, передает корреспондент УНН.
Да разве нормальный человек может успеть за каждодневными изменениями в языке, истории. Ведь сегодня был дан заказ на историю копания Черного моря, а завтра уже на Тихий океан замахнуться или на порождение племени Майя. Разве простой школьник может успеть за каждодневно сочиняющимися историями "ИСТОРИИ" и появляющимися новыми героями древней Укрии типа колобка, чебурашки или Гарри Потера. Вот и слабеют умы подростающего поколения.
> Бухгалтер Берлага (muntinda) писал(а) в ответ на сообщение:
>> >> А для чего ее знать? Че на ней читать?
>Ну результат незнания истории мы видим... > А без мовы ни один рагуль не может считать себя справжним!
На Мцыри почетай Модераторам, текст на украинском для украинцев, а русские и так знают. Но как звучит ! То був пустелі вічний гість - Могутній барс. сиру кістка Він гриз і весело верещав; Те погляд кривавий спрямовував, Киваючи ласкаво хвостом, На повний місяць, - і на ньому Шерсть відливалася сріблом. Я чекав, схопивши рогата сук, Хвилину битви; серце раптом Запалили спрагою боротьби І крові ... да, рука долі Мене вела іншим шляхом ... Але нині я впевнений в тому, Що бути б міг в краю батьків Чи не з останніх молодців. 17 Я чекав. І ось в тіні нічний Ворога відчув він, і виття Протяжний, жалібний як стогін Пролунав раптом ... і почав він Сердито лапою рити пісок, Став на диби, потім приліг, І перший скажений стрибок Мені страшною смертю погрожував ... Але я його попередив. Удар мій вірний був і скор. Надійний сук мій, як сокира, Широкий лоб його розсік ... Він застогнав, як людина, І перекинувся. Але знову, Хоча лила з рани кров Густий, широкою хвилею, Бій закипів, смертельний бій! 18 До мене він кинувся на груди: Але в горло я встиг встромити І там два рази повернути Моє зброю ... Він завив, Рвонувся з останніх сил, І ми, сплітаючись, як пара змій, Обнявшись міцніше двох друзів, Впали разом, і в імлі Бій тривав на землі. І я був страшний в цю мить; Як барс пустельний, зол і дик, Я горів, верещав, як він; Наче сам я був народжений У сімействі барсів і вовків Під свіжим пологом лісів. Здавалося, що слова людей Забув я - і в грудях моїх Народився той жахливий крик, Неначе з дитинства моя мова До іншого звуку не звик ... Але ворог мій став знемагати, Метатися, повільніше дихати, Здавив мене в останній раз ... Зіниці його нерухомих очей Блиснули грізно - і потім Закрилися тихо вічним сном; Але з переможним ворогом Він зустрів смерть лицем до лиця, Як в битві слід бійцеві! . Как в битве следует бойцу! Ну это не про укров
23:00 16.08.2016
Бухгалтер Берлага (muntinda) писал(а) в ответ на :
