Вуха-От др. церковносл. «ухо», далее от протоиндоевроп. корня *aus- (восприятие), от которого также произошли:
англ. ear, нем. Ohr, нид. oor, дат. øre лат. auris греч. aus лит. ausis староирл. au авест. usi
ст.-слав. ѹхо (род. п. ушесе, дв. ѹши; др.-греч. οὖς), русск. ухо, укр. ву́хо, белор. ву́ха, болг. ухо́, уши́, сербохорв. у̏хо, у̏ши, словенск. uhọ̑, дв. ušî, мн. ušẹ́sa, чешск., словацк. uсhо, польск. uсhо, в.-луж. wucho, н.-луж. hucho. Праслав. *uхо, в ед. ч. и мн. ч. — основа на -еs-, в дв. — на -i-, родственно лит. ausìs «ухо» (вин. ед. aũsi, род. мн. ausų̃), латышск. àuss, др.-прусск. вин. п. мн. ч. āusins, лат. auris «ухо», aus-cultāre «внимательно слушать», греч. οὖς (род. п. гомер. οὔατος), атт. ὠτός, дор. ὤατα «уши» (*ōu̯s), англ. ear, готск. ausō ср. р. «ухо», ирл. ó — то же, авест. дв. uši, алб. vesh «ухо» (из *ōus или *ōs); реконструируют и.-е. *ōus- : *ǝus- : us-.
Уха, юшка з риби, рибна юшка (діал.: рибна юха) — традиційна українська національна рідка страва, різновид юшки, основний інгредієнт рибної юшки — риба.
Слово уха, є запозиченням з російської мови, яке зараз вживається у значенні «суп з риби» (первісно — «юшка»). Питомо українським відповідником є слово юха (у контексті супу, юшки — «рибна юха»), в інших слов'янських мовах — біл. вуха, серб. јуха/juha, словен. jucha («суп») і чеськ. jicha («соус»). Праслов'янську форму відновлюють як juxa, що виводиться до пра-і.є. *yeue- («одвар», «рідка їжа») і вважається спорідненою з прусськ. juse («суп з м'ясом»), лат. ius («бульйон», «сік», звідси також і фр. jus і англ. juice), санскр. yus («бульйон»)
