Сёння для Беларусі знакавы дзень. 125 год таму нарадзіўся Міхась Чарот.
Выбітны паэт, празаік, драматург. Калегі называлі яго больш таленавітым за Купалу і Коласа. Быў актыўным удзельнікам барацьбы за нацыянальнае вызваленне, што адбілася на ягонай творчасці і жыцці. Ён быў растраляны ў 1937 у «чорную ноч».
Вось адзін з яго вядомых вершаў — «Бунтар»:
Я шумлівы чарот, я мяцежны бунтар. Я балота буджу гучным шумам. У вадзе я жыву і абмыт дажджом хмар, Але змоўкнуць ня дам сваім струнам.
Уздыму дух людзей, прабуджу іх ад сну — Славу, будучнасьць я ім прарочу… Я, мяцежны бунтар, клічу жыцьця вясну, Клічу к працы свабоднай і творчай.
Як ня счуюць мяне, я мацней загуду, Дам гучнейшы акорд песьні новай… А каб змыць зь зямлі бруд, скалыхну я ваду, Што дажджом налілася сьвінцовым.
Чаму ж вы, песьняры, што будзілі людзей, Чуць ня хочаце песьні чарота? Нашы песьні — наш кліч, бо адных мы грудзей, Край адзін наш — то наша балота.
Дык шумі, як шумеў, велікан-ясакар, Шапаці, сьпелы колас, у полі… А я песьню сваю буду пець — я бунтар! Буду клікаць народ свой да Волі.
Этот день помнят в истории как дату Октябрьской революции. В Беларуси 7 ноября как праздник в последние годы пережил реновацию. Все верно, смысл даты нельзя поменять в историческом календаре (что называется, в связи с утратой особой актуальности), но можно придать ей современный смысл в жизни с учетом преемственности поколений. Что и сделали в Беларуси. Итак, 7 ноября в нашей стране – это день открытий новых объектов для лучшей жизни.
Само празднование дня Октябрьской революции остается и как событие. Революция 1917 года – наше историческое наследие, которое во многом поменяло мир. Нужно помнить, что это тысячи историй людей, которые уважали и строили коммунистические идеалы. Сегодня по всей стране несут цветы к памятникам советского времени.
Президент поздравил всех с исторической датой, напомнив о том, что именно это событие нанесло удар по глобальной колониальной системе. На смену идеологии капитализма пришли принципы социальной справедливости, равенства прав и возможностей.
Началась новая эпоха, в которую белорусский народ вошел в статусе политической нации, впервые создавшей на родной земле национальное государство. Каким оно будет, зависит только от белорусов. Как и качество нашей жизни. Для комфорта и безопасности в стране к 7 ноября открылись десятки объектов: кардиологические центры, новые медицинские лаборатории, сады и ясли для малышей, новые современные школы, спортивные комплексы, мосты и дороги, дома для многодетных семей. Всем этим и отличается социально ориентированное государство – оно возвращает людям их же налоги вот таким способом, а не тратит их на политические игры, как в других странах. Все для людей.
⍟ Свідомий Свою страну просрал , ещё и тут нагадить хочешь ? Об украинских фашистах знают в Беларуси . Расскажи о белорусских , что жгли и убивали на Украине .
Знают и помнят о латышских , литовских , эстонских . А белорусы жгли этих лимттрофов ? Ваше нутро вылезло и показало , шо вы есть без хозяйского пенделя .
Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на сообщение:
> fenster (aplou531) писал (а) в ответ на сообщение: > Выбітны паэт, празаік, драматург. Калегі называлі яго больш таленавітым за Купалу і Коласа. Быў актыўным удзельнікам барацьбы за нацыянальнае вызваленне, што адбілася на ягонай творчасці і жыцці. Ён быў растраляны ў 1937 у «чорную ноч». > quoted1
Одни гниды расстреливали людей в довоенные годы, а другие гниды оправдывают их действия по сей день. Даёшь гниде дусту.
Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на сообщение:
> fenster (aplou531) писал (а) в ответ на сообщение: > Выбітны паэт, празаік, драматург. Калегі называлі яго больш таленавітым за Купалу і Коласа. Быў актыўным удзельнікам барацьбы за нацыянальнае вызваленне, што адбілася на ягонай творчасці і жыцці. Ён быў растраляны ў 1937 у «чорную ноч». > quoted1
Одни гниды расстреливали людей в довоенные годы, а другие гниды оправдывают их действия по сей день. Даёшь гниде дусту!
GROZA866 (Олег866) писал (а) в ответ на сообщение:
> ⍟ Свідомий > Свою страну просрал, ещё и тут нагадить хочешь? > Об украинских фашистах знают в Беларуси. Расскажи о белорусских, что жгли и убивали на Украине. quoted1
Если бы я ее просрал, ты бы зубами не скреготал. Это ты просрал все .И корни свои и, мову предков.
…Родны народ наш пакутуе ў роспачы‚ Рвецца з ярма‚ з ланцугоў; Гойсаюць каты крывавыя поначы‚ Нішчаць Краіны сыноў. Ды ўжо даволі народу пакутаваць! Хутка надыйдзе пара: Дымам развеюцца ворагі лютыя‚ Светлая ўзыйдзе зара.
GROZA866 (Олег866) писал (а) в ответ на сообщение:
> Знают и помнят о латышских , литовских , эстонских . А белорусы жгли этих лимттрофов ? > Ваше нутро вылезло и показало , шо вы есть без хозяйского пенделя . quoted1
Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на сообщение:
> Сёння для Беларусі знакавы дзень. 125 год таму нарадзіўся Міхась Чарот. > > Выбітны паэт, празаік, драматург. Калегі называлі яго больш таленавітым за Купалу і Коласа. quoted1
Так он же коммунист, а ты его тут прославляешь?! Его декоммунизировать надо. Кстати, поэт он никудышный, как и большинство других свядомитских писак. «Вершы» его примитивны и по содержанию, и по форме. Читать их просто невозможно, так как ему незнакомо было чувство ритма, гармонии, ощущения поэтического ударения. Читаешь его стишки — как будто по колдобинам едешь.
> Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на сообщение:
>> Сёння для Беларусі знакавы дзень. 125 год таму нарадзіўся Міхась Чарот.
>> >> Выбітны паэт, празаік, драматург. Калегі называлі яго больш таленавітым за Купалу і Коласа. quoted2
>Так он же коммунист, а ты его тут прославляешь?! Его декоммунизировать надо. > Кстати, поэт он никудышный, как и большинство других свядомитских писак. «Вершы» его примитивны и по содержанию, и по форме. Читать их просто невозможно, так как ему незнакомо было чувство ритма, гармонии, ощущения поэтического ударения. Читаешь его стишки — как будто по колдобинам едешь. quoted1
«І расступілася зямля... І выйшаў першы: «Гэта я», – Сказаў ён. І за ім паўсталі Усе, што пад зямлёю спалі. «Так. Гэта я», – сказаў другі... І ўсе яны ўзнялі сцягі, І з несатлелымі сцягамі, Хто ўперадзе, хто ўслед за намі Пакрочылі – а пасярод – Вякамі палены, карчоны, Скрываўлены, да не знішчоны, Паўсталы з-пад зямлі Народ!»
Гэты верш Уладзімір Някляеў напісаў роўна два гады таму падчас перапахавання Кастуся Каліноўскага ў Вільні, 22.11.2019. Гістарычная падзея!
> > Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на сообщение:
>> Сёння для Беларусі знакавы дзень. 125 год таму нарадзіўся Міхась Чарот.
>> >> Выбітны паэт, празаік, драматург. Калегі называлі яго больш таленавітым за Купалу і Коласа. quoted2
>Так он же коммунист, а ты его тут прославляешь?! Его декоммунизировать надо. > Кстати, поэт он никудышный, как и большинство других свядомитских писак. «Вершы» его примитивны и по содержанию, и по форме. Читать их просто невозможно, так как ему незнакомо было чувство ритма, гармонии, ощущения поэтического ударения. Читаешь его стишки — как будто по колдобинам едешь. quoted1
> «І расступілася зямля... > І выйшаў першы: «Гэта я», – > Сказаў ён. І за ім паўсталі > Усе, што пад зямлёю спалі. > «Так. Гэта я», – сказаў другі... > І ўсе яны ўзнялі сцягі, > І з несатлелымі сцягамі, > Хто ўперадзе, хто ўслед за намі > Пакрочылі – > а пасярод – > Вякамі палены, карчоны,
> Скрываўлены, да не знішчоны, > Паўсталы з-пад зямлі > Народ!» quoted1
Любишь белорусскую поэзию? Ну, на тогда тебе еще вершы!
Кумпяччо ў маёй красулі Сорак восем дзесяцін, Без штаноў, адно ў кашулі Дацямна араў адзін.
Каля рэчкі йшла Ды пасьвіставала. П... козырам нясла, Сіські выставіла.
Ой ты, мая Домна, Прыйдзі ка мне цёмна. Твая ступа, мой таўкач – Будзем крупы абтаўкаць.
У цыганкі хвартух новы, А ў цыгана х... дубовы. Хвартух новы не парвецца, Х... дубовы не сагнецца.
Якочацца, рагочацца, За старога ня хочацца: Стары хочаць і баіцца, Каб у п... не ўтапіцца.
Ай, такую яго маць, Гэнага Міколку, Я хацела яму даць, А ў яго з іголку.
Дай, дай, дай, дай, Раскінь ножкі, як баран рожкі, Хай упруцца ў небакрай Новыя панчошкі. Я табе іх купіў, Для цябе з...піў.
А сініца і барсук Я... цераз сук, А маленькі барсучок Цераз маленькі сучок.
Ай там, на расіцы, Прасіў заяц у лісіцы. А лісіца не давала, П... лапай закрывала.
Ад бобу захочаш ё..., Ад гароху будзіш с... троху, Ад рыбы станіць х... дыбы.
Ляжыць, як дошка, І лесам пахне, А ўсё чакае, Што нехта трахне…
А ў чыстым полі Пад я...мі Часалі дзеўкі х... тапарамі, Яны часалі ды прымяралі, Ой, каб жа ціці, не ўкараціці.
Даражэнькая мая, У нас кузенька свая: С... дзьмець, а х... куець, П... жару паддаець.