> Да,только постоянно предлагаете гражданам Украины,но русским по национальности,собирать чемоданы quoted1
абсолютная неправда. если на украинском форуме и появляется \"чемодан вокзал Россия\", то нереже и \"чемодан вокзал США, Канада, ЕС, Израиль (нужное подчеркнуть)\" из этого тоже можно сделать вывод что когото кудато просят собирать чемоданы...
Mikl вы маня не слышыте. я говорил не о газе, а о соблюдении договоров. у Россия с германией что только договор о газе и все? я о том что вы не пересматриваете с ней никаких жоговоров. (попробуйте запретить продаже чего либо немецкого, всвязи с новыми выборами - а с Украиной немапытань.) теперь про НАТО. повторюсь как вам лично не печально но Россия не решает вступать Украине в НАТО или нет. и оперировать миллионами украинцев не желающими не надо. будет референдум, тогда и посмотрим. мне например ненравится ваша дружба с коммунистическим китаем. но я ничего вам не высказываю, а вы считаете возможным диктовать свою волю независимому государству (чем тогда вы лучше США? которую постоянно пинаете за этоже)
>> > Никаких антируских настроений в Украине НЕТ! и это нужно понимать. А вот Россия в свою очередь всю свою историю вела антиукраинскую политику. > В Украине есть недовольство кремлёвской политикой! quoted1
НЕТ ни какой антирусской политике!!!!, не бреши, это кто у вас там закрывает русские школы и запрещает говорить на родном языке, и кто решил недавно перевести все русские фамилии на украинский лад, это вообще совершенное варварство. И еще, скажи какую именно Россия ведет антиукраинскую политику.
> это кто у вас там закрывает русские школы и запрещает говорить на родном языке, и кто решил недавно перевести все русские фамилии на украинский лад, это вообще совершенное варварство. > И еще, скажи какую именно Россия ведет антиукраинскую политику. quoted1
это кому запрещают говорить на родном языке? приведите уважаемый Октивист хоть один пример. неслушайте лажу. лучше създите во Львов - злее для русского человека города нет и поговорите там на русском. никкого нигативного внимания к себе не получите. для меня русский родной. и во Львове и в Киеве я свободно на нем говорю, без всяких помех. а выходки одного дурного чиновника принимать за указания сверху и целенаправленные действия глупо. я изза высказываний жирика не говорю что все росияне клоуны. хотите что то узнать сходите поговорите на украинские форумы. поверте найдете и единомышленников.
уважаемый Mikl , я бы не рискнул говорить на украинском. особенно после того как отморозков скинов совершивших убийство выпустили из зала суда. со всем уважением но у нас иностранцев не убивают.
> Россия всю свою историю просто не могла вести антиукраинскую политику по причине отсутсвия таковой, как нации и территориального образования, в плоть до 19 века, а значит для антиукраинской политики Россия должана была проводить политику против самой себя, а значит антироссийскую. > Так, что заканчивайте говорить глупости. quoted1
рискну навлеч на себя анафему на этом форуме но всеже. извините что на украинском. но наберать лень.
- 1626 р. Київський митрополит Іосиф Краковський склав акафіст до св. Варвари. Москва дозволила, але з умовою його перекладу на російську мову. Наказ Синоду митрополитові України позбирати з усіх церков України книги старого українського друку, а замість них завести московські видання.
- 1626 p. Цензурування творів Лаврентія Зизанія в Москві.
- 1627 р. Указом царя московського Олексія Михайловича та його батька патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги. Так у Москві спалено \"Учительське євангеліє\" Транквіліона-Ставровецького разом з іншими авторами та \"Катехизис\" Лаврентія Зизанія Тустановського.
- 1667 р. - Укладаючи договори з поляками, московський хан-цар Олексій ставив такі вимоги стосовно українських книг, їх авторів та видавців, заодно показуючи рівень московського дикунства: \"Все те, в которых местностях книги печатаны и их слагатели, також печатники, или друкари, смертью казнены и книги собрав сожжены были, и впредь чтобы крепкий заказ был бесчестных воровских (так москвини називали українські книжки) книг никому с наших королевского величества подданых нигде не печатати под страхом смертной казни\" (В.Лизанчук, с.34,35).
- 1689 р. - Заборонено Київській лаврі друкувати книги без патріаршого дозволу:\"... к нам первее неприслав, отнюдь бы вам не дерзати таковых книг новослагаемых печатати...\". Обмеженнями чи забороною книгодрукування Московія намагалася понизити рівень освіти та науки в Україні, знищити національний дух в культурі, побуті, суспільних відносинах. \"Первая цензура в России была заведена специально для изданий малорусской печати\", визнали москалі в 1905 р. (\"Объ отмене стеснений малорусскаго печатного слова\").
- 1677 р. Наказ патріарха Іоакима видерти з українських книжок аркуші \'\"не сходные с книгами московскими\".
- 1685 р. Скасування автономної української церкви і встановлення контролю московського патріарха не тільки над релігією, але й освітою та культурою України.
- 1687 р. Коломацькі статті, за якими Москва зобов\'язувала гетьмана дбати про збільшення шлюбів між росіянами та українцями.
-1689 р. Заборона Київській Лаврі друкувати книжки без патріаршого дозволу.
- 1690 р. \"Сугуба, трегуба і многогуба\" \"анафема\" Московського собору на книжки С.Полоцького, П.Могили, К.Ставровецького, І.Галятовського, Я.Барановича, А.Радивилівського, І.Славинецького.
- 1693 р. Заборона патріарха Андріана привозити українські книжки до Москви.
- 1693 р. Лист Московського патріарха до Києво-Печерської лаври про заборону будь-яких книг українською мовою.
- 1709 р. - Петро І примусив скоротити число студентів Києво-Могилянськоі\" академії з 2000 до 161, а кращі науково-просвітницькі сили перебратися з Києва до Москви. Серед них були Інокентій Гізель, Іоанникій Галятовський, Лазар Баранович, Дмитро Ростовський (Туптало), Стефан Яворський, Феофан Прокопович, Симеон Полоцький та багато інших. Вони відіграли головну роль у розвитку культурного життя тодішньої Московії.
- 1709 р. Указ про обов\'язковість цензурування до друку українських книжок у Москві.
- 1709 р. Указ Петра І про заборону друку книг українською мовою, а книги, друковані церковнослов\'янською мовою, звіряти з російським виданням, щоб у них ніякої різниці не було.
- 1718 p. - Московити спалили архіви та книгозбірню Києво-Печерського монастиря (збиралися понад 700 років), яка витримала навали монголів, поляків, татар
- 1720 р. Наказ Петра І: \"В Киево-Печерской и Черниговской типографиях вновь книг никаких не печатать... старые книги справливать прежде печати, дабы... особливого наречия в оных не было\".
- 20 грудня 1720 року Петро І видав указ київському губернському князю Голицину, щоб \"...во всех монастырях, остающихся в Российском государстве, осмотреть и забрать древние жалованные грамоты и другие куртиозные письма оригинальные, а также книги исторические, рукописные и печатные\".
- 1721 р. Наказ про цензурування українських книжок. Накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки \"не во всем с великороссийскими сходные\". Знищення Чернігівської друкарні.
- 1724 p. - Московська цензура наклала тисячу рублів штрафу на архимандрита Печорської Лаври за те, що там була надрукована церковна книга \"Триодь\" \"не совсем с великороссийским сходная\", а чернігівську друкарню, окрім такої самої кари, Синод наказав перевести в Москву, тобто просто загарбав.
- 1729 р. Наказ Петра І про перепис на Україні державних постанов і розпоряджень з української мови на російську.
- 1737 р. Московський намісник у Києві князь Баратинський арештував київський магістрат, забрав і відіслав до Петербурга грамоти з привілеями М.Києву, сподіваючись, що українці забудуть свої права, бо \"ссылаться им в вольностях будет не на что\".
- 1740 р. Російською імператрицею Анною Іоанівною створено правління гетьманського уряду під керівництвом московського князя Олексія Шаховського та запровадження російської мови в діловодстві на території України. Переписи 1740-1748 років свідчать, що в семи полках Гетьманщини на 1094 села припадало 866 шкіл з викладанням українською мовою. У 1804 році було видано царський указ, який забороняв навчання українською мовою. Результати національного гніту одразу позначилися на стані освіти в Україні. Уже перепис 1897 року показав, що на 100 осіб було тільки 13 письменних.
- 1748 р. Наказ Синоду Київському митрополитові Самуїлу Милославському ввести в Києво-Могилянській академії та в усіх школах України російської мови викладання, в результаті чого на Лівобережжі зникло 866 українських шкіл.
- 1750 р. Після скасування Канцелярії міністерського правління малоросійських справ у м. Глухові з неї вилучені та перевезені до Росії справи таємного діловодства. Документи архіву Запорозької Січі, знайдені під час \"розорення Січі генерал-поручиком Текелією у скрині під престолом січової церкви\", опинились у Московському відділенні загального архіву Головного штабу.
- 1753 р. - Указ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії.
- 1755, 1766, 1775, 1786 pp. - Заборона Петербурзького Синоду друкувати українські книжки. Протягом другої половини 18 ст. та першої половини 19 ст. видавнича справа в Україні була спаралізована. Як наслідок, у 1847 р. в Україні була надрукована лише одна книжка, у 1848 -3,1849 - 2, 1850 - 1,1851 - 2,1856 - 5.
- 1759 р. - Синод видав розпорядження про вилучення зі шкіл українських букварів.
- 1763 р. Указ Катерини II про заборону викладання українською мовою у Києво-Могилянській Академії.
-1764 р. Інструкція Катерини II князю О.Вяземському про русифікацію України, Прибалтики, Фінляндії та Смоленщини, \"якщо розумні люди будуть обрані начальниками цих провінцій. Коли ж у. Малоросії не буде гетьмана, то треба намагится, щоб час і назва гетьманів зникли...\"
- 1764 р. Скасування Катериною II українського гетьманства, а з ним - ліквідація українських навчально-культурних закладів та усунення від влади українськомовних чиновників.
- 1765 р. Ліквідація Катериною II козацького устрою на Слобожанщині та козацьких шкіл.
- 1766 р. Синод видав суворий указ Києво-Печерській лаврі друкувати лише ті книги, які в московській друкарні друкуються та апробовані Синодом.
- 1769 р. Наказ Синоду, за яким українські книжки по церквах були замінені московськими.
- 1769 р. Синод заборонив Києво-Печерській лаврі друкувати букварі українською мовою і наказав відібрати у людей ті букварі, які були вже на руках.
- 1777 р. - Після смерти 13 березня від переслідувань та злигоднів геніального українського композитора, академіка Болонської музичної академії Максима Березовського (нар. 1745 р. у Слухові) москвинська влада забороняє виконувати його твори й знищує багато його рукописів.
- 1780 р. - Спалення книгозбірні Києво-Могилянської академії, що збиралася понад 150 років і була однією з найбагатших бібліотек Руси-України.
- 1782 р. Катериною II створено комісію для заведення в Росії народних училищ, завданням якої було запровадження єдиної форми навчання та викладання російської мови в усіх школах імперії.
- 1784 р. За розпорядженням Синоду київський митрополит наказав, іби в усіх церквах дяки та священники читали молитви та правили службу \'голосом, свойственным российскому наречию\". Теж саме було заведено і в иколах Руси-України.
- 1784 р. Синод наказує митрополитові Київському і Галицькому Самуїлу карати студентів і звільняти з роботи учителів Києво-Могилянської академії за відхід від російської мови.
- 1785 р. Наказ Катерини II по всіх церквах імперії правити службу Божу російською мовою. Російська мова заведена по всіх школах України.
- 1786 р. Синод знову наказує митрополитові Київському контролювати Лаврську друкарню, щоб ніякої різниці з московським виданням не було, а в Києво-Могилянській академії негайно ввести систему навчання, узаконену для всієї імперії.
- 1789 р. У Петербурзі з ініціативи Катерини II видано \"Порівняльний словник усіх мов\", у якому українська мова значиться як російська, спотворена польською.
- 1800 р. Наказ Павла І про заборону будівництва церков в Україні в дусі козацького барокко, а лише у московському синодальному стилі.
- 1807 р. -Учитель Харківської гімназії Т.Сєліванов хвастався: \"Мы застали в училищах самого Харькова учителей, что так и резали по-украински с учениками; да мы, то-есть новоприбывшие из семинарии учителя, по распоряжению начальства сломили их и приучили говорить по-русски\"
- 1811 р. Закриття Києво-Могилянської академії.
- 1824 р. - Міністр освіти А.Шишков видав розпорядження: \"Воспітаніє народнеє по всєй імперії, несмотря на разность вер і язиков, должно бить чісто \"русское\"\". \"Цензурний режим в отношеніі малоросійськой пісмєнності\" зобов\'язував: \"Подвергать запрету всякое малоросійскоє слово как по существу вредное і опасное для государственного єдінства\"
- 1847 р. Розгром Кирило-Мефодіївського товариства і наказ цензорам суворо слідувати за українськими письменниками \"не давая перевеса любви к родине над любовью к отечеству\".
- 1853 р. Спотворено видання \"Літопису\" Граб\'янки.
- 1862 р. -Закриття українських безоплатних недільних шкіл для навчання дорослих, організованих українською інтелігенцією. За \"українофільську діяльність\" на сім років москалі виселяють з Руси-України до Архангельська І Павла Чубинського. Припинилося видання українського літературного та науково-популярного журналу \"Основа\".
- 1863 р. Циркуляр міністра внутрішніх справ П.Валуєва про заборону видавати підручники, літературу для народного читання та книжки релігійного змісту українською мовою.
- 1863 р. Заборонено ввіз і поширення в імперії львівської газети \"Мета\" <За це я зовсім розлютилася Smile>
- 1864 р. - Статут про початкову школу: навчання має проводитись лише московським наріччям.
- 1869, 1886 pp. Укази про доплату російським чиновникам за русифікацію України \"в десяти Юго-Западных губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местных уроженцев, производятся прибавки к содержанию...\".
- 1870 p. - Вказівка міністра освіти Московії Д.Толстого про те, що \"кінцевою метою освіти всіх інородців, що проживають в межах нашої вітчизни, має бути змосковщення\". Отже українців відносили до \"інородців\".
- 1874 р. - Москалі видали новий статут про початкові народні школи, у якому відтверджено, що навчання має проводитись лише московським наріччям.
- 1876 р. Таємний (Емський) указ Олександра II про заборону ввезення до імперії будь-яких книжок і брошур \"малоросійським наріччям\", заборону друкування оригінальних творів художньої літератури, в яких \"не допускати жодних відхилень від загальновизнаного російського правопису\". Заборонялися також сценічні вистави, спів, читання та друкування текстів до неї українською мовою.
- 1876 р. -Указ про зобов\'язання \"прийняти як загальне правило\", щоб в Руси-Україні призначати вчителів-московитів, а українців посилати до Петербурзької, Казанської і Оренбурзької округ. Це \"загальне правило\" діяло і за правління комуністів до проголошення Україною незалежности в 1991 р. Як наслідок, за 100 років з Руси-України у такий спосіб було виселено кілька мільйонів української інтелігенції, а в Україну направлено стільки ж москвинів.
- 1881 р. Заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.
- 1881 р. Закон про дозвіл на друк словників українською мовою, але російським прописом, а постановка українських вистав залежить від місцевого начальства.
- 1895 p. - Заборона видавати українські книги для дітей,\"... хотя бы по существу содержания и представлялись благонамеренными\". Збірку дитячих оповідань цензор заборонив з допискою: \"Написано очевидно для детей, но они должны учиться по-русски. - Воспретить\". На українській граматиці, написаній московською мовою, цензор написав: \"Наивно было бы надеяться на дозволение печатать грамматику того языка, который не должен существовать\". (В.Лизанчук, стор.105)
- 1896 р. - Б.Грінченко в одному із часописів писав: \"Величезна більшість учителів соромить дітей їх українською мовою говорити. Українські національні згадки, українську історію викинено з читанок шкільних... А замість історії вкраїнської скрізь історія московська викладається так, мов би вона нашому чоловікові рідна. Та ще й яка історія! Що стукнеш, то скрізь хвали та гімни земним божкам: Павлови, Миколі, Катерині, Петрові; хвали Суворовим, Корниловим, Скобелєвим і всій російській солдатчині! Тут усякі \"подвиги\" рабської вірности\". (В.Лизанчук, стор.107).
- 1887 р. Рукопис граматики української мови цензор повернув не читаючи, відписавши авторові, що нема потреби дозволяти до друку граматику тієї мови, яка приречена на небуття.
- 1888 р. Указ Олександра III \"Про заборону вживання в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами\".
- 1889 р. У Києві, на археологічному з\'їзді, дозволено читати реферати всіма мовами, крім української. - 1892 р. Російський уряд наказує цензорам суворо стежити за тим, щоб не допустити українських літературних перекладів з російської мови.
- 1894 р. Заборона ввозу українських книг з-за кордону.
- 1899, 1903 pp. Заборона користуватися українською мовою для проголошення наукових доповідей та промов на археологічному з\'їзді у Києві та на відкритті пам\'ятника Котляревському у Полтаві. - 1900 p. і наступні роки - Цензурою виключаються такі слова як \"козак\", \"москаль\", \"Україна\", \"український\", \"Січ\", \"Запоріжжя\" та інші, які мають український національно-символічний зміст.
- 1905 р. Кабінет міністрів Росії відкинув прохання Київського та Харківського університетів про відміну заборони української мови, визначаючи це несвоєчасним.
- 1905-1912 pp. - Міністерство освіти Московії закрило 12 українських приватних гімназій, звільнило 32 директорів та 972 учителів, 822 учителів \"перевело\" до інших шкіл за намагання вводити у викладання українознавчу тематику.
- 1905 p. - Ректор Київського університету відмовив 1400 студентам відкрити 4 кафедри українознавства з українською мовою викладання, заявивши, що університет - це \"загальнодержавна інституція\", і в його стінах не може бути жодної мови, крім московської.
- 1906 і 1907 роки Закриття \"Просвіт\" в Одесі та Миколаєві.
- 1908 p. Указ Сенату про те, що освітня робота в Україні шкідлива й небезпечна для Росії.
- 1910 р. -Уряд П.Столипіна виданим циркуляром зарахував українців до \"іновєрцев\" і заборонив будь-які українські організації.
- 1910, 1911, 1914 pp. - Закриття колоніальною владою \"Просвіти\" у Києві, Чернігові, Катеринославі (нині Дніпропетровськ).
- 1914 р. -Указ московського царя Ніколая II про заборону української преси.
- 1914 p. - Заборона москвинською владою святкування на окупованій Московією частині Руси-України 100-річчя від дня народження Т.Шевченка.
- 1914 p. -Захопивши Галичину, москвинська військова адміністрація, за прикладом давно окупованої москалями Східної України, негайно спалила бібліотеку Наукового товариства ім.Т.Шевченка, заборонила в Галичині й на Буковині всю українську пресу, навчальні заклади, громадські організації, але не чіпали німецьких (з німцями воювали!), польських та єврейських установ. \"... Український рух є для Московії більш небезпечним, ніж усі інші національні рухи, взяті разом (газета \"Киевлянинъ\", 1914р.). Новопоставлений губернатор Галичини в окупаційній промові відверто заявив про наміри москалів: \"Я буду тут запроваджувати московську мову, закон та порядки\". В один день москалі перевели українські школи на московську мову, звільнили тих вчителів, які не могли або не хотіли нею викладати; вислали у московщину сто тисяч українців, головним чином вчителів, священників, вчених, активістів \"Просвіти\", Пласту та інших українських організацій. Багато українців загинуло по дорозі до Сибіру від голоду, холоду та хвороб.
- 1914 р. - ЗАМЕТКА о докладе полтавского губернатора фон Богговута Министру внутренних дел о мерах против украинского народа 1914 р.: • 1. Привлекать на должности учителей по возможности только великороссов. • 2. На должности инспекторов и директоров народных училищ назначать исключительно велкороссов. • 3. Всякого учителя, проявляющего склонность к украинскому, немедленно устранять. • 4. Составить правдивую историю молорусского народа, в которой разъяснить, что \"Украина\" — это \"окраина\" государства в былые времена. • 5. Установить обязательные экскурсии учащихся всех учебных заведений в Москву, Нижний Новгород и другие исторические местности, но не в Киев. • 6. Совершенно не допускать общеобразовательных курсов для учащихся. • 7. Обратить особое внимание на сельское духовенство и его политические убеждения. Благочинных назначать с особым разбором. Во главе епархий ставить архиреев исключительно великороссов, притом твердых и энергичных. Оказать самое крутое давление на тех из священников, которые заражены украинофильством. Епархиальных наблюдателей за школами назначать исключительно из великороссов. • 8. Обратить особое внимание на семинарии и ставить во главе их ректорами исключительно великороссов, удаляя других. Учебный персонал должен быть исключительно из великороссов. За семинарии нужно взяться и искоренить гнездящийся в них дух украинства. • 9. Необходимо субсидировать некоторые газеты в Киеве, Харькове, Полтаве, Екатеринославе и т.д. с целью борьбы против украинцев. В газетах доказывать тождество великороссов с украинцами и объяснить, что малорусский язык образовался путем полонизации в прежние времена русского языка. Разъяснить, что \"украина\" — означает окраину Польши и России и что никогда украинского народа не было. Доказывать необходимость великорусского языка как общегосударственного и литературного, и что малорусский, как простонародный, не имеет ни литературы, ни будущности. • 10. Всеми способами искоренять употребления названия \"украина\", \"украинский\". • 11. Вообще не допускать на разные должности людей, которые когда-либо хотя бы в отдаленном прошлом имели соприкосновение с украинским элементом.(Праці Українського Наукового Інституту. - Варшава, 1932.)
И ещё - ёжик, нафига ты тут такую длинную сумасшедшую простыню на вашем польско-литовском накатал про какой-то доисторический бред ? Ты думаешь, нам так удобней читать ? Но самое главное - для чего нам это читать ? Или ты это только для себя накалякал и для своих под \"жёвто-блакитным\" ? Но тогда для чего здесь, а не на каком-нибудь украинском форуме ?
> Ой, как страшно. Гетьманскую окраину учили общеимперскому языку, что плохого? Ну а в Советское время как давили? Расскажи, без вранья только об украинских и польских школах, национальном искусстве. Давай. Да, и ущу о греко-католиках, пжалуйста, что они сейчас вытворяют. quoted1
Michael, ну давайте както хотябы уважительно я же не пишу РЭФЭ (извините) зачем сразу окраина. а разве хорошо уничтожать чужой язык. а япросто ответил чесно говоря непомню кому) об отсутсвии антиукраинской политике, но это только в области уничтожения языка, были и другие области... ладно не буду о печальном. в советское время давили также. количество украинских школ неуклонно сокращалось, ВСЕ ГОДЫ СОВЕТСКОЙ ВЛАСТИ, преподование в ВУЗах только по русски, документооборот только порусски. за польские школы ничего сказать немогу. наверняка есть, но я их незнаю. что вас интересует в вопросе о греко католиках? если знаю раскажу спрашивайте.
> И ещё - ёжик, нафига ты тут такую длинную сумасшедшую простыню на вашем польско-литовском накатал про какой-то доисторический бред ? Ты думаешь, нам так удобней читать ? Но самое главное - для чего нам это читать ? > Или ты это только для себя накалякал и для своих под \"жёвто-блакитным\" ? >Но тогда для чего здесь, а не на каком-нибудь украинском форуме ? quoted1
я всеголиш ответил на несправедливые на мой взгляд суждения опонента. накалякал для вас, \"жёвто-блакитным\" и так это известно. взял с украинского форума. переводить было леньки так що звыняйтэ.
Mikl я не спекулирую на скинах. может эти и неубивали, я непомню всех подробностей (смотрел вашу передачу по ОРТ) но умер человек после общения с этими гражданами. думаю что проблемма разгула скинов и им подобных у вас всеже есть (особенно в Питере). и на Украинском разговаривать может и глупо общаясь с русским, а я имел ввиду общение с соотечественником.
> Про нарушениее договора имел в виду договора о воссоединение на веки вечные о котором украинцы почему-то не хотят вспоминать. quoted1
Москва сразу нарушила договор подписав мир с польшей. ни в одном бою русские вместе с хмельницким против польши неучавствовали. договор несостоялся.
> Из того, что я прочитал могу ответить, это была борьба с украинскими нацистами дорогие мои, как раз на это время приходится расцвет сепаратизма на Украине, середина 19го начало 20го веков, причём не без помощи Польши. quoted1
небуду с Вами спорить, но хочу заметить, с точки зрения например римской империи борьба с гунами - это борьба с сипаратизмом. а сточки зрения гунов...
хмельницкий фактически уже победил польшу и сам. ситуация была патовая. польша уже немогла ничего противопоставить, у хмельничкого небыло достаточно сил чтоб додавить шведы обесчали, но через несколько лет(был договор со швецией), татар поляки перекупили. для того чтобы додавить и был подписан договор с Москвой. где были войска Московские войска? назовите хоть одну битву с их участием. Это называется несоблюдение условий договора.