> Страна рабов, страна господ > И вы, мундиры голубые, > И ты, им преданный народ!
Во клиника Пизд........нись головой об стенку, полегчает
12:10 16.07.2016
Люблю отчизну я, но странною любовью! Не победит ее рассудок мой. Ни слава, купленная кровью, Ни полный гордого доверия покой, Ни темной старины заветные преданья Не шевелят во мне отрадного мечтанья. Но я люблю - за что, не знаю сам - Ее степей холодное молчанье, Ее лесов безбрежных колыханье, Разливы рек ее, подобные морям; Проселочным путем люблю скакать в телеге И, взором медленным пронзая ночи тень, Встречать по сторонам, вздыхая о ночлеге, Дрожащие огни печальных деревень; Люблю дымок спаленной жнивы, В степи ночующий обоз И на холме средь желтой нивы Чету белеющих берез. С отрадой, многим незнакомой, Я вижу полное гумно, Избу, покрытую соломой, С резными ставнями окно; И в праздник, вечером росистым, Смотреть до полночи готов На пляску с топаньем и свистом Под говор пьяных мужичков.
>>> И вы, мундиры голубые, >>> И ты, им преданный народ!
>> >> это и про Украину тоже.
>Про Украину писала Леся Украинка: > Гетьте, думи, ви, хмари осінні! > То ж тепера весна золота! > Чи то так у жалю, в голосінні > Проминуть молодії літа?Ні, я хочу крізь сльози сміятись, > Серед лиха співати пісні, > Без надії таки сподіватись, > Жити хочу! Геть думи сумні!Я на вбогім сумнім перелозі > Буду сіять барвисті квітки, > Буду сіять квітки на морозі, > Буду лить на них сльози гіркі.І від сліз тих гарячих розтане > Та кора льодовая, міцна, > Може, квіти зійдуть – і настане > Ще й для мене весела весна.Я на гору круту крем'яную > Буду камінь важкий підіймать > І, несучи вагу ту страшную, > Буду пісню веселу співать.Я співатиму пісню дзвінкую, > Розганятиму розпач тяжкий, – > Може, сам на ту гору крутую > Підійметься мій камінь важкий.В довгу, темную нічку невидну > Не стулю ні на хвильку очей, > Все шукатиму зірку провідну, > Ясну владарку темних ночей.Я не дам свому серденьку спати, > Хоч кругом буде тьма та нудьга, > Хоч я буду сама почувати, > Що на груди вже смерть наляга.Смерть наляже на груди важенько, > Світ застеле суворая мла, > Але дужче заб'ється серденько, > Може, лютую смерть подола.Я не дам свому серденьку спати, > Хоч кругом буде тьма та нудьга, > Хоч я буду сама почувати, > Що на груди вже смерть наляга.Буде погляд мій вельми палати, > Може, згинуть всі хмари сумні, > Може, зірка, як буде сіяти, > Ясний промінь пошле і мені.Смерть наляже на груди важенько, > Світ застеле суворая мла, > Але дужче заб'ється серденько, > Може, лютую смерть подола.Так! я буду крізь сльози сміятись,
> Серед лиха співати пісні, > Без надії таки сподіватись, > Буду жити! Геть думи сумні![2 травня 1890 p.]
Малопочтенный, скажите, какие литературные произведения созданные на убогом суржике вошли в сокровищницу мировой литературы, какие укрские писатели стали знамениты на весь мир, кто из укров получил Нобелевскую премию по литературе?
12:13 16.07.2016
⍟ Малавиец (Малавиец), Ну прощай! Куда поехал? В Хайфу, на родину предков? Узнай, почем там маца!
12:14 16.07.2016
Малавиец (Малавиец) писал(а) в ответ на :
> Смерть наляже на груди важенько, > Світ застеле суворая мла,
Это про вас.как в воду глядела..
12:15 16.07.2016
Украинский патриот (Harry88) писал(а) в ответ на :
> > Люблю отчизну я, но странною любовью! > Не победит ее рассудок мой. > Ни слава, купленная кровью, > Ни полный гордого доверия покой, > Ни темной старины заветные преданья > Не шевелят во мне отрадного мечтанья. > Но я люблю - за что, не знаю сам - > Ее степей холодное молчанье, > Ее лесов безбрежных колыханье, > Разливы рек ее, подобные морям; > Проселочным путем люблю скакать в телеге > И, взором медленным пронзая ночи тень, > Встречать по сторонам, вздыхая о ночлеге, > Дрожащие огни печальных деревень; > Люблю дымок спаленной жнивы, > В степи ночующий обоз > И на холме средь желтой нивы > Чету белеющих берез. > С отрадой, многим незнакомой, > Я вижу полное гумно, > Избу, покрытую соломой, > С резными ставнями окно; > И в праздник, вечером росистым,
> Смотреть до полночи готов > На пляску с топаньем и свистом > Под говор пьяных мужичков.Вот Лермонтов, а то - Минаев.
Угу, поэтому М.Ю. Лермонтов смерти искал, не мог жить в этом дерьме...
>>> >>> Малавиец (Малавиец) писал(а) в ответ на сообщение: >>>> >>>> Страна рабов, страна господ >>>> И вы, мундиры голубые,
>>>> И ты, им преданный народ! >>> >>> это и про Украину тоже.
>>Про Украину писала Леся Украинка: >> Гетьте, думи, ви, хмари осінні! >> То ж тепера весна золота! >> Чи то так у жалю, в голосінні >> Проминуть молодії літа?Ні, я хочу крізь сльози сміятись, >> Серед лиха співати пісні, >> Без надії таки сподіватись, >> Жити хочу! Геть думи сумні!Я на вбогім сумнім перелозі >> Буду сіять барвисті квітки, >> Буду сіять квітки на морозі, >> Буду лить на них сльози гіркі.І від сліз тих гарячих розтане >> Та кора льодовая, міцна, >> Може, квіти зійдуть – і настане >> Ще й для мене весела весна.Я на гору круту крем'яную >> Буду камінь важкий підіймать >> І, несучи вагу ту страшную, >> Буду пісню веселу співать.Я співатиму пісню дзвінкую, >> Розганятиму розпач тяжкий, – >> Може, сам на ту гору крутую >> Підійметься мій камінь важкий.В довгу, темную нічку невидну >> Не стулю ні на хвильку очей, >> Все шукатиму зірку провідну, >> Ясну владарку темних ночей.Я не дам свому серденьку спати, >> Хоч кругом буде тьма та нудьга, >> Хоч я буду сама почувати, >> Що на груди вже смерть наляга.Смерть наляже на груди важенько, >> Світ застеле суворая мла, >> Але дужче заб'ється серденько, >> Може, лютую смерть подола.Я не дам свому серденьку спати, >> Хоч кругом буде тьма та нудьга, >> Хоч я буду сама почувати, >> Що на груди вже смерть наляга.Буде погляд мій вельми палати, >> Може, згинуть всі хмари сумні, >> Може, зірка, як буде сіяти, >> Ясний промінь пошле і мені.Смерть наляже на груди важенько, >> Світ застеле суворая мла, >> Але дужче заб'ється серденько, >> Може, лютую смерть подола.Так! я буду крізь сльози сміятись,
>> Серед лиха співати пісні, >> Без надії таки сподіватись, >> Буду жити! Геть думи сумні![2 травня 1890 p.]
>Малопочтенный, скажите, какие литературные произведения созданные на убогом суржике вошли в сокровищницу мировой литературы, какие укрские писатели стали знамениты на весь мир, кто из укров получил Нобелевскую премию по литературе?
Пизд........нись головой об стенку, полегчает
