> Лермонтов для вас тоже идиот ? Очень умный человек был.Его стих актуален и сейчас.
Лермонтов вообще все подмечал:
Лермонтов, который питал полное недоверие и обнаруживал даже некоторое пренебрежение к сельскому хозяйству, называя его ковырянием земли, сказал нам при этом, что он сам недавно был в своем маленьком имении в Малороссии, откуда не получалось никакого дохода. Его долготерпение наконец истощилось, и он поехал туда, чтобы лично убедиться в причине бездоходности имения2. «Приезжаю, — говорит Лермонтов, — в деревню, призываю к себе ххла-приказчика, спрашиваю, отчего нет никакого дохода? Он говорит, что урожай был плохой, что пшеницу червь попортил, а гречиху солнце спалило. «Ну, — я спрашиваю, — а скотина что?» — «Скотина, — говорит приказчик, — ничего, благополучно». — «Ну, — я спрашиваю, куда же молоко девали?» — «На масло били», — отвечает он. «А масло куда девали?» — «Продавали», — говорит. «А деньги куда девали?» — «Соль, — говорит, — куповали». — «А соль куда девали?» — «Масло солили». — «Ну, а масло куда девали?» — «Продавали». — «Ну, а деньги где?» — «Соль куповали!..» И так далее, и так далее. Не истинный ли это прототип всех наших русских хозяйств? — сказал Лермонтов и прибавил: — Вот вам при этих условиях не угодно ли завести интенсивное хозяйство!..»
Источник:
Т.е. воровство, брехливость и лихоманство- врожденная черта укров, которую вы наблюдаем сейчас, как наблюдал это Лермонотов столетия назад.
14:49 26.09.2016
капитан Себастьян Перейра... (Бранко) писал(а) в ответ на :
> К тому же мне претило это целование рук (а иные так прямо падали в ноги и изо всех сил стремились облобызать мои сапоги). Здесь сказывалось вовсе не движение признательного сердца, а просто омерзительная привычка, привитая веками рабства и насилия. И я только удивлялся тому же самому конторщику из унтеров и уряднику, глядя, с какой невозмутимой важностью суют они в губы мужикам свои огромные красные лапы...
нерабы мля..
------------- Сообщение было проверено модератором. Вам объявляется замечание за это сообщение. Пожалуйста, следите за тем, что Вы пишете.
14:53 26.09.2016
И главное шо про нерабство твердят укры, фамилии которых почти поголовно образованны от погонял уменьшительных: Ивашко, Иваненька, Богдашка, Тарасенька.
Эти фамилии рабские( холопские), как рабское клеймо на лбу.
15:04 26.09.2016
капитан Себастьян Перейра... (Бранко) писал(а) в ответ на :
> > И главное шо про нерабство твердят укры, фамилии которых почти поголовно образованны от погонял уменьшительных: Ивашко, Иваненька, Богдашка, Тарасенька. >
> Эти фамилии рабские( холопские), как рабское клеймо на лбу. > >
Нет Бранко.У украинцев фамилии уменьшительные по отцу.На Руси всегда уважали страших и родителям говорили ВЫ.Поэтому уменьшительные по отцу родному.А вот у московитов фамилии действительно рабские.Чьи холопы?Барина Ивана-Ивановы.Барина Сидора-Сидоровы,ну как вот козы Сидоровы так и крестьяне крепосные Сидоровы холопы.Вот так вот фамилии в Московии и появились как рабское клеймо.А на Руси-Украине они были как прозвища свободных людей.Непийвод,Кривонос,Вовк,Ткаченко-сы н Ткача,Петренко-сын Петра.Фамилия украинца отвечает на вопрос кто?А у великоросов чей?Также фамилии определяли местность роэдения.Хмельницкий,Переяславский,Стахо вский,Чкрняховский.
15:09 26.09.2016
Вот что примечательно что свободных украинцев пытались сделать рабами неруси Лермонтовы такими как были великоросы.Украинцы-русины сражались за свободу.А великоросы рабы барина благотворили шо Бога.А потому как рождены были рабами.И по сей день то рабство в крови.Любой проходимец севший в Кремле будет обожествлен рабами -холопами Московии.
15:09 26.09.2016
Свідомий (Свидомый) писал(а) в ответ на :
> Эти фамилии рабские( холопские), как рабское клеймо на лбу.
>> >>
>Нет Бранко.
Да Свид.
Петров и Петренька-- разница налицо. Один -свободный человек. Другой холоп низостный.
15:16 26.09.2016
Лкапитан Себастьян Перейра... (Бранко) писал(а) в ответ на :
> > И главное шо про нерабство твердят укры, фамилии которых почти поголовно образованны от погонял уменьшительных: Ивашко, Иваненька, Богдашка, Тарасенька. >
> Эти фамилии рабские( холопские), как рабское клеймо на лбу. > >
Врешь .Эти имена древние.Василько -князем на Руси был
15:40 26.09.2016
Володимир3 (Володимир3) писал(а) в ответ на :
> Врешь .Эти имена древние.Василько -князем на Руси был
Гы. Есть у нас в поселении Солдатик и Туркины. Солдатик был в войска царские призван по рекрутам один из деревни, Туркин в плену турецком был. Так что умей историю видеть вокруг.
15:59 26.09.2016
Володимир3 (Володимир3) писал(а) в ответ на :
> Эти имена древние.Василько -князем на Руси был
младшим.
16:08 26.09.2016
Володимир3 (Володимир3) писал(а) в ответ на :
> Врешь .Эти имена древние.Василько -князем на Руси был
А также Ярославко Мудрий, Владимирко Мономашенко, Олежко Вещенко, Святославко Ххлоголовченко, Алексашко Невский, Данилко Галичанский.
16:13 26.09.2016
И напротив:
"Мы - от рода русского послы и купцы, Ивор, посол Игоря, великого князя русского, и общие послы: Прастен Тудоров; Либиар Фастов; Грим Сфирьков; Прастен Акун, племянник Игорев; Кары Тудков; Каршев Тудоров; Егри Евлисков; Воист Войков; Истр Аминодов; Прастен Бернов; Явтяг Гунарев; Шибрид Алдан; Кол Клеков; Стегги Етонов; Сфирка...; Алвад Гудов; Фудри Туадов; Мутур Утин;
-мсколи кляти. Рабыыыы!!!!
23:11 26.09.2016
капитан Себастьян Перейра... (Бранко) писал(а) в ответ на :
Да ,Василько Романович и Володимирко Володарович .Запомни имена этих князей
Більшість суфіксів, які утворюють українські прізвища, можна поділити на групи за значенням.
Перша група
Перша і найпоширеніша група — це патронімічні, тобто суфікси, які вказують на батька (предка) особи. Це суфікси:
-енк, -єнк (Даниленко) -ук, -юк (Данилюк) -ович, -ич (Данилович) -ів (Данилів) зменшувально-пестливі суфікси -ець, -єць, -сь, -ко (Данилко) До цієї групи відносяться також патронімічні суфікси -ов та -ев (-єв). Прізвища на -ов (Михайлов, Романов) та -ев (-єв) (Андреєв) — це ті самі присвійні прикметники, що Михайлів, Романів, Андріїв, але в них збереглося етимологічне -о, -е також у формі називного відмінка. Зона поширення цих форм — уся українська територія, що входила до складу Російської імперії, а також Закарпаття. Причинами збереження -о, -е треба вважати, по-перше, традиційне вживання саме такої форми прізвищ з давніх-давен, по-друге, те, що метрики та особові документи виписувались російською мовою. Тому немає підстав вважати прізвища на -ов, -ев виключно російськими. Це спільний тип прізвищ.
Також до цієї ж групи відноситься патронімічно-матронімічний суфікс -ин, за допомогою якого, наприклад, створені прізвища Лесин (син Лесі), Олексин (син Олексія), Андріїшин (син Андріїхи, жінки Андрія), Дячишин (син дячихи, жінки дяка), Михайлишин (син Михайлихи, жінки Михайла).
Друга група Друга група — це суфікси, які вказують на професію чи характерну дію людини, яка дала їй прізвисько. Наприклад: -ій (Палій) -ай (Тягай) -ло (Трясило) -йло (Міняйло) -ун (Тихун) -ан (Мовчан) -ик, -ник (Пасічник) -ар (Кобзар) До цих прізвиськ (або вже прізвищ) згодом могли додаватися нові суфікси, які утворювали вже нове прізвище, наприклад: Палійчук, Кобзаренко.
Третя група Поширеність прізвищ на -ськ-, -зьк-, -цьк- серед українців Третя група — суфікси, які вказують на місце проживання або походження людини. -ський, -цький. Шляхетські прізвища (Вишневецькі, Острозькі, Хмельницькі) вказували на родовий маєток, власність, а у простих людей — звідки вони прийшли чи де народились (Полтавський, Хорольський, Житомирський, Цибулівський, Горохівський, Бабанський). в деяких випадках -ець, -єць (Канівець — з Канева, Коломієць — з Коломиї) в деяких випадках -ий, якщо в корені географічний об'єкт (Яровий, Гайовий, Загребельний)
23:19 26.09.2016
капитан Себастьян Перейра... (Бранко) писал(а) в ответ на :
> > И напротив: > "Мы - от рода русского послы и купцы, Ивор, посол Игоря, великого князя русского, и общие послы: Прастен Тудоров; Либиар Фастов; Грим Сфирьков; Прастен Акун, племянник Игорев; Кары Тудков; Каршев Тудоров; Егри Евлисков; Воист Войков; Истр Аминодов; Прастен Бернов; Явтяг Гунарев; Шибрид Алдан; Кол Клеков; Стегги Етонов; Сфирка...; Алвад Гудов; Фудри Туадов; Мутур Утин; >
> -мсколи кляти. Рабыыыы!!!! > >
До цієї групи відносяться також патронімічні суфікси -ов та -ев (-єв). Прізвища на -ов (Михайлов, Романов) та -ев (-єв) (Андреєв) — це ті самі присвійні прикметники, що Михайлів, Романів, Андріїв, але в них збереглося етимологічне -о, -е також у формі називного відмінка. Зона поширення цих форм — уся українська територія, що входила до складу Російської імперії, а також Закарпаття. Причинами збереження -о, -е треба вважати, по-перше, традиційне вживання саме такої форми прізвищ з давніх-давен, по-друге, те, що метрики та особові документи виписувались російською мовою. Тому немає підстав вважати прізвища на -ов, -ев виключно російськими. Це спільний тип прізвищ.
> > Да ,Василько Романович и Володимирко Володарович .Запомни имена этих князей > > Більшість суфіксів, які утворюють українські прізвища, можна поділити на групи за значенням. > > Перша група > > Перша і найпоширеніша група — це патронімічні, тобто суфікси, які вказують на батька (предка) особи. Це суфікси: > -енк, -єнк (Даниленко) > -ук, -юк (Данилюк) > -ович, -ич (Данилович) > -ів (Данилів) > зменшувально-пестливі суфікси -ець, -єць, -сь, -ко (Данилко) > До цієї групи відносяться також патронімічні суфікси -ов та -ев (-єв). Прізвища на -ов (Михайлов, Романов) та -ев (-єв) (Андреєв) — це ті самі присвійні прикметники, що Михайлів, Романів, Андріїв, але в них збереглося етимологічне -о, -е також у формі називного відмінка. Зона поширення цих форм — уся українська територія, що входила до складу Російської імперії, а також Закарпаття. Причинами збереження -о, -е треба вважати, по-перше, традиційне вживання саме такої форми прізвищ з давніх-давен, по-друге, те, що метрики та особові документи виписувались російською мовою. Тому немає підстав вважати прізвища на -ов, -ев виключно російськими. Це спільний тип прізвищ. > > Також до цієї ж групи відноситься патронімічно-матронімічний суфікс -ин, за допомогою якого, наприклад, створені прізвища Лесин (син Лесі), Олексин (син Олексія), Андріїшин (син Андріїхи, жінки Андрія), Дячишин (син дячихи, жінки дяка), Михайлишин (син Михайлихи, жінки Михайла). > > Друга група > Друга група — це суфікси, які вказують на професію чи характерну дію людини, яка дала їй прізвисько. Наприклад: > -ій (Палій) > -ай (Тягай) > -ло (Трясило) > -йло (Міняйло) > -ун (Тихун) > -ан (Мовчан) > -ик, -ник (Пасічник) > -ар (Кобзар) > До цих прізвиськ (або вже прізвищ) згодом могли додаватися нові суфікси, які утворювали вже нове прізвище, наприклад: Палійчук, Кобзаренко. > > Третя група > Поширеність прізвищ на -ськ-, -зьк-, -цьк- серед українців > Третя група — суфікси, які вказують на місце проживання або походження людини.
> -ський, -цький. Шляхетські прізвища (Вишневецькі, Острозькі, Хмельницькі) вказували на родовий маєток, власність, а у простих людей — звідки вони прийшли чи де народились (Полтавський, Хорольський, Житомирський, Цибулівський, Горохівський, Бабанський). > в деяких випадках -ець, -єць (Канівець — з Канева, Коломієць — з Коломиї) > в деяких випадках -ий, якщо в корені географічний об'єкт (Яровий, Гайовий, Загребельний)
Так что умей историю видеть вокруг.
