В 2009 г мало кому известный тогда Д. Ярош написал
Москва ніколи не відмовлялася і добровільно не відмовиться від військової сили. Чотирнадцятирічна війна на Північному Кавказі, російсько-грузинський конфлікт, постійні провокації окупаційного Чорноморського флоту на Кримському півострові нашої держави є незаперечним підтвердженням цього. Реформа збройних сил «російської федерації», що проводиться Кремлем з великим поспіхом, перетворює залишки радянської військової системи на більш мобільну та ефективну, наступальну армію і флот. Цей процес об'єктивно пригальмувала світова фінансово-економічна криза та радикальне падіння цін на енергоносії, але, незважаючи на це, зі скрипом-рипом, Росія суне вперед. Не враховувати цього і сподіватися на те, що «ми їх шапками закидаємо», не можна. Недооцінка сили ймовірного супротивника — це злочин і зрада, що призводить до поразки! Різні військові експерти, порівнюючи існуючі потенціали збройних сил Росії та України та їх розвиток, прогнозують можливий військовий конфлікт між нами за два-три роки. При розгляді можливого широкомасштабного або локального збройного російсько-українського конфлікту необхідно врахувати декілька важливих чинників:
• Москва основні свої боєздатні військові сили тримає на стратегічних напрямах «Україна» та «Кавказ», які при необхідності може бути швидко зосереджено на нашому напрямку.
• Ми маємо в тилу імперський Чорноморський флот, сил якого достатньо для нейтралізації військово-морського флоту України та інших частин нашої армії, що перебувають у Криму. До речі, з 1-го вересня 2009 року указом президента Мєдвєдєва ЧФ підпорядковано командувачу Північно-Кавказьким військовим округом імперських збройних сил, а це значно посилює координацію бойових дій та дозволяє, у випадку необхідності, підтримати антиукраїнські виступи флоту силами найбоєздатнішої 58-ої російської армії.
• Придністровський анклав, кинутий режимом внутрішньої окупації України напризволяще і «підібраний» Росією. Там перебувають залишки 14-ої радянської армії - так звані російські «миротворчі сили», а також у минулому році розгорнута база російських спецслужб, основними завданнями особового складу якої є збір розвідувальної інформації та у час «Ч» нанесення диверсійно-терористичних ударів по ключових об'єктах західних і центральних областей України, проведення там же саботажних акцій.
• Активна діяльність російських спецслужб на території всієї держави, підготовка ними у місцях компактного проживання російської меншини масових заворушень на підтримку московського агресора.
• Достатньо ефективні імперські сили спеціального призначення, що мають великий бойовий досвід та можливість постійно його удосконалювати на реальному театрі військових дій і «працювати» по всій Україні.
• Активна підготовка Москвою правової бази для початку загарбницьких війн: введення Кремлем у свою військову доктрину пункту про можливість нанесення превентивного ядерного удару у випадку загрози їх імперським інтересам та прийняття закону про можливість використання збройних сил за межами Росії;
• Відсутність будь-якої військової підтримки з боку США, НАТО, Євросоюзу. Ці «союзники» готові здати Україну, як неодноразово вже її здавали раніше.
Напомню, это было написано в 2009 г. Но потом пришли Янукович и компания
До цих же варіантів імперські спеціальні служби додають фактор сепаратизму. Найактивніше він розкручується, звичайно ж, у Криму. Треба віддати належне працівникам СБ України, які в міру своїх скромних порівняно з російськими «колегами» можливостей максимально нейтралізують такі дії на півострові. В Донецькій та Луганській областях, не зважаючи на рішення судів та дії СБУ щодо нейтралізації деструктивної проросійської діяльності, ніяк не заспокояться виродки з маргінальної організації «Донєцкая рєспубліка». Вони і надалі, хоч і напівлегально, але намагаються проводити свої збіговиська. Загалом у цій антиукраїнській структурі задіяно всього декілька десятків індивідуумів із браком повносправності і надміром манії величі. Останнім часом про «новоросійський сепаратизм» загавкав і одіозний одеський бандит, відомий українофоб невідомої національності Марков. Та його скавуління не робить погоди в українському місті Одеса. Також росіяни намагались до України підійти з самого тилу — вони взяли у розробку декілька неадекватних мешканців закарпатської області на чолі з московським попом, вирішивши створити так званий «русинський рух». Навіть більше — до цієї операції їм вдалося долучити колишнього голову адміністрації Президента України, створити екзильний «уряд» та «парламент», але далеко цей проект не пішов — закарпатці розумні люди, вони знають, де правда, а де брехня. Тому можна зробити висновок, що Федеральна служба безпеки Росії та інші їхні спецслужби «недопрацьовують» у розробці планів з використання своєї «п'ятої колони» в Україні, їх схеми руйнуються одна за одною
------------- Сообщение было проверено модератором. Вам объявляется замечание за это сообщение. Пожалуйста, следите за тем, что Вы пишете.
Комментарий модератора: Украинский язык имеет очень мало общего с русским; пожалуйста, приведите русский перевод. Общение на форуме ведётся на русском языке.
>В 2009 г мало кому известный тогда Д. Ярош написал > > Москва ніколи не відмовлялася і добровільно не відмовиться від військової сили. Чотирнадцятирічна війна на Північному Кавказі, російсько-грузинський конфлікт, постійні провокації окупаційного Чорноморського флоту на Кримському півострові нашої держави є незаперечним підтвердженням цього. > Реформа збройних сил «російської федерації», що проводиться Кремлем з великим поспіхом, перетворює залишки радянської військової системи на більш мобільну та ефективну, наступальну армію і флот. Цей процес об'єктивно пригальмувала світова фінансово-економічна криза та радикальне падіння цін на енергоносії, але, незважаючи на це, зі скрипом-рипом, Росія суне вперед. Не враховувати цього і сподіватися на те, що «ми їх шапками закидаємо», не можна. Недооцінка сили ймовірного супротивника — це злочин і зрада, що призводить до поразки! > Різні військові експерти, порівнюючи існуючі потенціали збройних сил Росії та України та їх розвиток, прогнозують можливий військовий конфлікт між нами за два-три роки. > При розгляді можливого широкомасштабного або локального збройного російсько-українського конфлікту необхідно врахувати декілька важливих чинників: > • Москва основні свої боєздатні військові сили тримає на стратегічних напрямах «Україна» та «Кавказ», які при необхідності може бути швидко зосереджено на нашому напрямку. > > • Ми маємо в тилу імперський Чорноморський флот, сил якого достатньо для нейтралізації військово-морського флоту України та інших частин нашої армії, що перебувають у Криму. До речі, з 1-го вересня 2009 року указом президента Мєдвєдєва ЧФ підпорядковано командувачу Північно-Кавказьким військовим округом імперських збройних сил, а це значно посилює координацію бойових дій та дозволяє, у випадку необхідності, підтримати антиукраїнські виступи флоту силами найбоєздатнішої 58-ої російської армії. > > • Придністровський анклав, кинутий режимом внутрішньої окупації України напризволяще і «підібраний» Росією. Там перебувають залишки 14-ої радянської армії - так звані російські «миротворчі сили», а також у минулому році розгорнута база російських спецслужб, основними завданнями особового складу якої є збір розвідувальної інформації та у час «Ч» нанесення диверсійно-терористичних ударів по ключових об'єктах західних і центральних областей України, проведення там же саботажних акцій. > > • Активна діяльність російських спецслужб на території всієї держави, підготовка ними у місцях компактного проживання російської меншини масових заворушень на підтримку московського агресора. > > • Достатньо ефективні імперські сили спеціального призначення, що мають великий бойовий досвід та можливість постійно його удосконалювати на реальному театрі військових дій і «працювати» по всій Україні. > > • Активна підготовка Москвою правової бази для початку загарбницьких війн: введення Кремлем у свою військову доктрину пункту про можливість нанесення превентивного ядерного удару у випадку загрози їх імперським інтересам та прийняття закону про можливість використання збройних сил за межами Росії; > > • Відсутність будь-якої військової підтримки з боку США, НАТО, Євросоюзу. Ці «союзники» готові здати Україну, як неодноразово вже її здавали раніше. > > Напомню, это было написано в 2009 г. Но потом пришли Янукович и компания > > До цих же варіантів імперські спеціальні служби додають фактор сепаратизму. Найактивніше він розкручується, звичайно ж, у Криму. Треба віддати належне працівникам СБ України, які в міру своїх скромних порівняно з російськими «колегами» можливостей максимально нейтралізують такі дії на півострові. > В Донецькій та Луганській областях, не зважаючи на рішення судів та дії СБУ щодо нейтралізації деструктивної проросійської діяльності, ніяк не заспокояться виродки з маргінальної організації «Донєцкая рєспубліка». Вони і надалі, хоч і напівлегально, але намагаються проводити свої збіговиська. Загалом у цій антиукраїнській структурі задіяно всього декілька десятків індивідуумів із браком повносправності і надміром манії величі.
> Останнім часом про «новоросійський сепаратизм» загавкав і одіозний одеський бандит, відомий українофоб невідомої національності Марков. Та його скавуління не робить погоди в українському місті Одеса. > Також росіяни намагались до України підійти з самого тилу — вони взяли у розробку декілька неадекватних мешканців закарпатської області на чолі з московським попом, вирішивши створити так званий «русинський рух». Навіть більше — до цієї операції їм вдалося долучити колишнього голову адміністрації Президента України, створити екзильний «уряд» та «парламент», але далеко цей проект не пішов — закарпатці розумні люди, вони знають, де правда, а де брехня. > Тому можна зробити висновок, що Федеральна служба безпеки Росії та інші їхні спецслужби «недопрацьовують» у розробці планів з використання своєї «п'ятої колони» в Україні, їх схеми руйнуються одна за одною quoted1
Вы верите в вероятность случайного полного совпадения озвученных планов в декабре 2013 года и последующих событий? Уважаемый в публикации я задал вопрос
Чего спорим и копья ломаем? Грузия мечтала продаться. Да и хрен бы с ней. Пока не полезла «вооруженным оркестром» в Абхазию. Результат известен. Ребят, сидите тихо. Не будите медведя. Он пока в тайге малину ест. И пусть мишка у себя дома бузотерит. Мы тут разберемся. Зайцы, лисы, волки и медведи. Не дразните.
>В 2009 г мало кому известный тогда Д. Ярош написал > > Москва ніколи не відмовлялася і добровільно не відмовиться від військової сили. Чотирнадцятирічна війна на Північному Кавказі, російсько-грузинський конфлікт, постійні провокації окупаційного Чорноморського флоту на Кримському півострові нашої держави є незаперечним підтвердженням цього. > Реформа збройних сил «російської федерації», що проводиться Кремлем з великим поспіхом, перетворює залишки радянської військової системи на більш мобільну та ефективну, наступальну армію і флот. Цей процес об'єктивно пригальмувала світова фінансово-економічна криза та радикальне падіння цін на енергоносії, але, незважаючи на це, зі скрипом-рипом, Росія суне вперед. Не враховувати цього і сподіватися на те, що «ми їх шапками закидаємо», не можна. Недооцінка сили ймовірного супротивника — це злочин і зрада, що призводить до поразки! > Різні військові експерти, порівнюючи існуючі потенціали збройних сил Росії та України та їх розвиток, прогнозують можливий військовий конфлікт між нами за два-три роки. > При розгляді можливого широкомасштабного або локального збройного російсько-українського конфлікту необхідно врахувати декілька важливих чинників: > • Москва основні свої боєздатні військові сили тримає на стратегічних напрямах «Україна» та «Кавказ», які при необхідності може бути швидко зосереджено на нашому напрямку. > > • Ми маємо в тилу імперський Чорноморський флот, сил якого достатньо для нейтралізації військово-морського флоту України та інших частин нашої армії, що перебувають у Криму. До речі, з 1-го вересня 2009 року указом президента Мєдвєдєва ЧФ підпорядковано командувачу Північно-Кавказьким військовим округом імперських збройних сил, а це значно посилює координацію бойових дій та дозволяє, у випадку необхідності, підтримати антиукраїнські виступи флоту силами найбоєздатнішої 58-ої російської армії. > > • Придністровський анклав, кинутий режимом внутрішньої окупації України напризволяще і «підібраний» Росією. Там перебувають залишки 14-ої радянської армії - так звані російські «миротворчі сили», а також у минулому році розгорнута база російських спецслужб, основними завданнями особового складу якої є збір розвідувальної інформації та у час «Ч» нанесення диверсійно-терористичних ударів по ключових об'єктах західних і центральних областей України, проведення там же саботажних акцій. > > • Активна діяльність російських спецслужб на території всієї держави, підготовка ними у місцях компактного проживання російської меншини масових заворушень на підтримку московського агресора. > > • Достатньо ефективні імперські сили спеціального призначення, що мають великий бойовий досвід та можливість постійно його удосконалювати на реальному театрі військових дій і «працювати» по всій Україні. > > • Активна підготовка Москвою правової бази для початку загарбницьких війн: введення Кремлем у свою військову доктрину пункту про можливість нанесення превентивного ядерного удару у випадку загрози їх імперським інтересам та прийняття закону про можливість використання збройних сил за межами Росії; > > • Відсутність будь-якої військової підтримки з боку США, НАТО, Євросоюзу. Ці «союзники» готові здати Україну, як неодноразово вже її здавали раніше. > > Напомню, это было написано в 2009 г. Но потом пришли Янукович и компания > > До цих же варіантів імперські спеціальні служби додають фактор сепаратизму. Найактивніше він розкручується, звичайно ж, у Криму. Треба віддати належне працівникам СБ України, які в міру своїх скромних порівняно з російськими «колегами» можливостей максимально нейтралізують такі дії на півострові. > В Донецькій та Луганській областях, не зважаючи на рішення судів та дії СБУ щодо нейтралізації деструктивної проросійської діяльності, ніяк не заспокояться виродки з маргінальної організації «Донєцкая рєспубліка». Вони і надалі, хоч і напівлегально, але намагаються проводити свої збіговиська. Загалом у цій антиукраїнській структурі задіяно всього декілька десятків індивідуумів із браком повносправності і надміром манії величі.
> Останнім часом про «новоросійський сепаратизм» загавкав і одіозний одеський бандит, відомий українофоб невідомої національності Марков. Та його скавуління не робить погоди в українському місті Одеса. > Також росіяни намагались до України підійти з самого тилу — вони взяли у розробку декілька неадекватних мешканців закарпатської області на чолі з московським попом, вирішивши створити так званий «русинський рух». Навіть більше — до цієї операції їм вдалося долучити колишнього голову адміністрації Президента України, створити екзильний «уряд» та «парламент», але далеко цей проект не пішов — закарпатці розумні люди, вони знають, де правда, а де брехня. > Тому можна зробити висновок, що Федеральна служба безпеки Росії та інші їхні спецслужби «недопрацьовують» у розробці планів з використання своєї «п'ятої колони» в Україні, їх схеми руйнуються одна за одною quoted1
Это конечно ценно, шо пан атаман Ярош сказал. Только ещё ума не хватило признаться, шо украинцы, служившие в Советской армии гордились, когда американские офицеры признавали, шо только две армии решают в мире: Советская и США.
Владимир Соловьев (42836) писал (а) в ответ на сообщение:
> га-ага, а чего же они тендеры для свое базы в Крыму размещали? Они просто ремонтили школу, так сша во всяких бантутсанах делают, а про базу это уже Аксенов приплелquoted1
> Это такой же шлак, как и ваша порода. > Сегодня им заплатили за отзывы против Сталина, завтра — против Путина, послезавтра — против Начального. > Кто платит — тот вас и танцует. quoted1
>> Майдан это спланированая ЦРУ антироссийкая акция… проплаченая США…. сначала майдан…. потом гражданская война и потеря территорий. далее открытая война с Россией. quoted2
>Кто-то перевороты устраивает, а кто-то палится в Солсбери, каждому своё, сравните уровень разведки США и вставшей с колен России. > Спросят ли россияне у своей власти,"как же так, вы столько нашего бабла вбухали во всяких силовиков и так бездарно проспали майданы в Украине"-конечно же не спросят, россияне вообще помалкивают в тряпочку quoted1
Почему проспали Майдан для России благо Крым столько лет ждал И вот он наш
> Почему проспали Майдан для России благо Крым столько лет ждал И вот он наш quoted1
Ничего себе, Россия проспонсировала Украину на 200 млрд долларов за счёт скидок на газ https://ria.ru/economy/20140519/1008370790.html Если бы не спонсировала всё бы это намного раньше произошло