> посерьёзней твоего бреда. Уровень "камеди клаб" quoted1
Хочешь почитать одну из работ российского историка ? Там немного , страниц 20-30, но чётко видно, что никакого массового переселения в Залесье после монгольской навалы не было.
GivenGod (GivenGod) писал (а) в ответ на сообщение:
> Furia (russky) писал (а) в ответ на сообщение:
>> посерьёзней твоего бреда. Уровень "камеди клаб" quoted2
>Хочешь почитать одну из работ российского историка ? Там немного , страниц 20-30, но чётко видно, что никакого массового переселения в Залесье после монгольской навалы не было. quoted1
- и что, это доказывает, что вы чистокровные поляне? А в России сейчас много всякого альтернативного бреда. Так что я уж лучше на классиков истории опираться буду.
>Тане, это кошерный учёный — Горский А.А. > > А про то, что украинцы потомки полян и деревлян определили не историки, а антропологи. quoted1
ПРИМЕЧАНИЕ 2. Археологи найшли найбільші скупчення могильників Половецького типу у таких областях: Харківська, Київська та Винницька (по 14 могильників). Пам`яткою зв`язку з Половцями було потурчення українських Вірмен, що ще у XVI—XVII ст., навіть у церковних та судових справах вживали половецької мови, яку писали вірменським алфавітом; про це свідчать м. ін. судові акти із Кам`янця Подільського того часу.
Частина Половців втекла у 40-х рр. XIII ст. перед Монголами до Угорщини під проводом тестя Мстислава Мстиславича Удатного, Котяна із племени Тертер-оба; вони деякий час втішалися автономією, але опісля помадярилися. Але більша частина Половців осталася на своїх землях. Ті що не прийняли ісламу влилися в українську мовну спільность.
Половці оставили замітний слід в українській топоніміці. Але досі половецьких назв не тільки що не досліджено, а навіть ще не зібрано. Історичні джерела знають цілу низку сіл і містечок Половці/Половичі/Половецьке, напр. в доріччу Росі (1616 р.), у житомирському повіті (1593 р.), на р. Сулі (перед 1569 р.) і т. д. Також місто (Г)Умань дістало назву від них (куман). (Омелян Пріцак \"Половці\")
Виникнення козацтва пов`язували з долею змішаного українсько-тюркського населення такі чутливі історики, як М.Дашкевич, П.Клепатський. Бачили зв`язок між Чорними Клобуками й козаками М.Погодін, М.Карамзін, С.Соловйов. Основу козацтва бачив у бродницьких громадах П.Голубовський.
Як бачимо, традицію київських князів продовжують володарі й інших земель уже в XIII ст.; так, ординський баскак у Курському князівстві 1282 року \"...закликав черкесів з Бештау або ж П`ятигір`я й оселив їх у слободах під назвою козаків\". А що ці козаки чинили довкола грабунок, то курський князь Олег за \"дозволом хана прогнав їх з Курського князівства. До цих вигнанців, які тривалий час переховувалися в лісах та яругах, приєднувалися заброди з усяких руських князівств. Нарешті вони досягли берегів Дніпра, де від місцевого ханського правителя одержали землю на оселі нижче Канева. Тут вони побудували собі містечко, а ще правильніше, острожок та й назвали Черкаськ, через те що більша частина їх була з роду черкасів\"
Факт влиття в середовище Запорізької Січі представників адигських народів заперечити важко. Категоричніше характеризував ситуацію Любавський: \"У Черкаському повіті Київської землі у складі місцевого військового люду зустрічаємо руських козаків -клас, який виник та розвинувся за всіма ознаками з татарського ядра.\"
Вже з кінця XIV ст. почалися в Орді безперервні та жорстокі чвари й серед них династична боротьба між нащадками Тохтамиша й Тімюр-Кутлука. Паралельно ходу цієї боротьби розхитувалася й організація Орди, і весь степ наповнився татарськими ватагами, які, тиняючись, не визнавали ніякої влади. Безпечне пересування в степу, яке було раніше, замінилося грабуванням, нападами безпритульних ватаг на купецькі каравани. В ті часи оті татарські ватаги називалися козаками, які не корилися владі котрогось хана, а діяли незалежно й тільки іноді ішли до когось на службу. [Ернст 1927, 1, 167]
Асиміляцію татар на Поділлі відмічав і І.Житецький. Ольгерд з Литвою здобув... Кам`янець та Червоногородок при доброзичливості подільських козаків... Ольгерд... переміг на Синіх Водах трьох братів: князів Кочубея, Кутлубуга та Дмитрія - ті три брати, татарські князі - отчичі й дідичі Подільської землі. Від них бо пішли отамани, з них, отаманів, брали, наїжджаючи, данину з Подільських земель баскаки\"(Дашкевич ). Як бачимо, один із татарських князів, Дмитрій, мав слов`янське ім`я.
Літописці називали таких \"съдяще за татари\" чи й прямо \"люди татарьскые\". Коли Ольгерд захопив Поділля, частина тюркського населення, що прийшла з монголами, вже була українізована. Ще інша частина, утікши від Ольгердового війська на Чорноморщину та в Крим, Стрийковський свідчить, що вони розмовляли слов’янською мовою.
Розглядаючи етнографічний склад населення Київської землі у XV ст., П.Клепатський відзначив, що після українців найбільший відсоток посідають татари.
При досить помітній асиміляції (українізації) тюрків як у міських та сільських громадах, так і в Запорізькому війську, і в україномовних, так і в тюркомовних документах впритул до XVII ст. бачимо. Козаки двадцать й чотыри чоловъки хочуть до земли Московское ити... То єсть имена тих козаков: Ясе-ходжа, Бокайчик, Карача-акгай\" [Акти... 1848, 2, 157].
Цілісна система військової термінології, вживаної у війську Запорізькому, була в мало документованих тюркських мовах (печенізька, половецька, койне Чорних Клобуків), або ж тривалий час витворювалася в середовищі насамперед змішаного українсько-тюркською населення. (Григорій Халимоненко. Інститут козацтва українського)
Немає сумніву, що крій одягу запорізьких козаків, особливо високих капелюхів, широких шаровар, довгих кафтанів та широких поясів, східного походження й запозичений ними від татар і турків\". Яворницький Д. Історія запорозьких козаків. - К., 1990. - Т. І. - С. 208.
теж, що ідея antemurale занепадає на початку XVIII ст., тобто тоді, коли припиняється вивіз невільників з України, коли запорозьке козацтво знаходить собі притулок у Кримському ханаті (1709-1734), а Пилип Орлик у своїй \"Конституції\" проголошує Ханат гарантом української держави. Тут же можемо знайти пасаж про symphatico amoris nexu [притягальний вузол приязні], що нібито споконвіку зв`язував українців з кримцями. Численні козацько-кримські союзи починаючи від 1620-х років.
> Археологи найшли найбільші скупчення могильників Половецького типу у таких областях: Харківська, Київська та Винницька (по 14 могильників). quoted1
Никто не собирается спорить, что у некоторых украинцев есть среди славных предков степовики, но 75% украинцев - это потомки полян и деревлян в соотношении 50/50. Это научный факт.
GivenGod (GivenGod) писал (а) в ответ на сообщение:
> Furia (russky) писал (а) в ответ на сообщение:
>> Археологи найшли найбільші скупчення могильників Половецького типу у таких областях: Харківська, Київська та Винницька (по 14 могильників). quoted2
> > Никто не собирается спорить, что у некоторых украинцев есть среди славных предков степовики, но 75% украинцев - это потомки полян и деревлян в соотношении 50/50. Это научный факт. quoted1
atcelt20041974 (atcelt20041974) писал (а) в ответ на сообщение:
> Черепа измеряли? Был такой чел, плохо кончил. Не умел отделять мух от котлет. > quoted1
Да, форма черепа позволяет определять родство на много поколений. У тебя есть дочка ? Если есть, то у неё голова точно такая же как у тебя и твоей мамы.
Можно и так сказать. После монгольской навалы полян выжило только 1/3 часть и на их земли стали селиться более западные славянские плепена - деревляне и волыняне. Так и сформировался к 16 веку ценральноукраинский антропологический тип, который сегодня у 75% украинцев.