> "Таким образом, старая великорусская, московская культура при Петре умерла; та культура, которая со времен Петра живет и развивается в России, является органическим и непосредственным продолжением не московской, а киевской, украинской культуры. > Это можно проследить по всем отраслям культуры. Возьмем, например, литературу.
Так ми пишем оказывается по украински?
11:33 21.01.2011
Branko писал(а) в ответ на :
> Так ми пишем оказывается по украински?
Бранко с Тайваня- русский. Только глаз узкий(с).
11:34 21.01.2011
Szlachta писал(а) в ответ на :
> До сих пор бы сидели в болотах и лапти плели
А лапти тоже укри нас научили плести?
11:35 21.01.2011
Szlachta писал(а) в ответ на :
> Бранко с Тайваня- русский. > Только глаз узкий(с).
Укри-руськие, Але тильки вочы вузькие. (С)
11:40 21.01.2011
Szlachta писал(а) в ответ на :
> Сибирский бродяга. писал(а) в ответ на сообщение:
>> ну ты и п....р саложой , за гнилой базар я тебе бы в горлянку насс..л
>Хороший образец меряно- русской культуры.
про культуру саложопый Куевский м..к, лучше помолчи. Ещё до сих пор г...м смердит с мудуна на всю Украину.
11:41 21.01.2011
Так, у своїй реляції з Москви австрійський посол Я. Генкель фон Доннесмарк, інформуючи також про українських козаків, чітко розрізняє Московію і Україну, причому мову першої він називає "московською", а другої – "руською" (95, с. 63-64). Зокрема, про польського посольського секретаря Ганса Ґритина в реляції говориться, що він "дуже добре був ознайомлений з руською і московською мовами" (там само, с. 64). Зазначу, що таке ж розрізнення українців і росіян, "русів" і "московитів" було прийняте в той час і серед західних та південних слов`ян. Я не кажу тут про Польщу, де воно усталилося вже в XV-XVI ст., про що свідчать численні історико-літературні пам`ятки й джерела, характеризовані в попередніх розділах. У XVII ст. воно поширюється в Чехії, зокрема властиве воно було Я. А. Коменському, який писав у "Короткій історії слов`янської церкви": "Серед слов`янських народів першими християнами стали болгари, за ними швидко пішли інші племена цієї ж мови... серби, боснійці, хорвати, і сталося це внаслідок діяльності Кирила й Мефодія, грецьких єпископів, які знали слов`янську мову. Потім християнство прийняв моравський князь Сватоплук і чеський Борживій, далі Польща і, нарешті, руси й московити" (267, с. 16-17). *** Бранко, марш на свою истрическую родину- в московитские болота. Сиди и не рыпайся. А то прикажу своим мерянским холопам выпороть тебя на канюшне.
11:46 21.01.2011
Szlachta писал(а) в ответ на :
> Так, у своїй реляції з Москви австрійський посол Я. Генкель фон Доннесмарк
Не было такого. Очередная укривская брехня.
11:46 21.01.2011
Szlachta писал(а) в ответ на :
> Так, у своїй реляції з Москви австрійський посол Я. Генкель фон Доннесмарк,
інформуючи також про українських козаків, чітко розрізняє Московію і Україну, причому мову першої він називає "московською", а другої – "руською" (95, с. 63-64). Зокрема, про польського посольського секретаря Ганса Ґритина в реляції говориться, що він "дуже добре був ознайомлений з руською і московською мовами" (там само, с. 64). Зазначу, що таке ж розрізнення українців і росіян, "русів" і "московитів" було прийняте в той час і серед західних та південних слов`ян. Я не кажу тут про Польщу, де воно усталилося вже в XV-XVI ст., про що свідчать численні історико-літературні пам`ятки й джерела, характеризовані в попередніх розділах. У XVII ст. воно поширюється в Чехії, зокрема властиве воно було Я. А. Коменському, який писав у "Короткій історії слов`янської церкви": "Серед слов`янських народів першими християнами стали болгари, за ними швидко пішли інші племена цієї ж мови... серби, боснійці, хорвати, і сталося це внаслідок діяльності Кирила й Мефодія, грецьких єпископів, які знали слов`янську мову. Потім християнство прийняв моравський князь Сватоплук і чеський Борживій, далі Польща і, нарешті, руси й московити" (267, с. 16- 17).
> Бранко, марш на свою истрическую родину- в московитские болота. > Сиди и не рыпайся. > А то прикажу своим мерянским холопам выпороть тебя на канюшне.
интересно. кого холопами пшеки прозвали??? хлопчики-холпчики.
11:49 21.01.2011
Сибирский бродяга. писал(а) в ответ на :
> интересно. кого холопами пшеки прозвали??
Хлоп-по польски селянин. Собственно то же самое что и селюки.
11:55 21.01.2011
Сибирский бродяга. писал(а) в ответ на :
> интересно. кого холопами пшеки прозвали??? хлопчики-холпчики
Интересно, а кого "смердами" называли? Наши братья на Левой стороне Днепра- короля выбирали.Братья на Правой стороне- выбирали Гетмана. И только в дикой Московии дворянин, министр иностранных дел по нынешнему, мог писать царю "Я , ивашка, холоп твой, раб твой....." Дикарюги-с.
11:58 21.01.2011
Szlachta писал(а) в ответ на :
> Интересно, а кого "смердами" называли?
На Руси смердами называли крестьян.
Szlachta писал(а) в ответ на :
> Я , ивашка, холоп твой, раб твой....."
ИвашКО.
На Руси, приставка КО-означало "холопское сословие".
Так что не с проста ЮщенКО, ШевченКО, ТупиненКО-все хлопци.
12:00 21.01.2011
Branko писал(а) в ответ на :
> На Руси, приставка КО-означало "холопское сословие". > > Так что не с проста ЮщенКО, ШевченКО, ТупиненКО-все хлопци.
Включая и БранКО.
12:01 21.01.2011
Szlachta писал(а) в ответ на :
> Включая и БранКО.
Хацкий ты.
Зачот.
12:04 21.01.2011
Что характерно, здравомыслящая часть Львова СВОБОДНО говорит по-украински, по-польски, по-русски. Собеседники из РФ - только по-русски и по-тюрски.)
Так, у своїй реляції з Москви австрійський посол Я. Генкель фон Доннесмарк, інформуючи також про українських козаків, чітко розрізняє Московію і Україну, причому мову першої він називає "московською", а другої – "руською" (95, с. 63-64). Зокрема, про польського посольського секретаря Ганса Ґритина в реляції говориться, що він "дуже добре був ознайомлений з руською і московською мовами" (там само, с. 64). Зазначу, що таке ж розрізнення українців і росіян, "русів" і "московитів" було прийняте в той час і серед західних та південних слов`ян. Я не кажу тут про Польщу, де воно усталилося вже в XV-XVI ст., про що свідчать численні історико-літературні пам`ятки й джерела, характеризовані в попередніх розділах. У XVII ст. воно поширюється в Чехії, зокрема властиве воно було Я. А. Коменському, який писав у "Короткій історії слов`янської церкви": "Серед слов`янських народів першими християнами стали болгари, за ними швидко пішли інші племена цієї ж мови... серби, боснійці, хорвати, і сталося це внаслідок діяльності Кирила й Мефодія, грецьких єпископів, які знали слов`янську мову. Потім християнство прийняв моравський князь Сватоплук і чеський Борживій, далі Польща і, нарешті, руси й московити" (267, с. 16-17).
