Українська поезія. - Ветка для общения на Украинском
10:39 14.02.2014
Свідомий писал(а) в ответ на :
> начебто слов"янин,українську мову не розуміє?
Откуда ты этот бред взял?
Свидомые сказки?
Я же тебе ясно написал - всё понимаю без проблем по-украински.
Даже лучше, чем он по-русски.
10:40 14.02.2014
Свідомий писал(а) в ответ на :
> Чому навіть на цьому форумі використання мови вважається порушенням,хоча правилами її використання прийнятне?
А на некоторых украинских форумах по-русски нельзя писать.
Я по твоей логике должен пойти туда и начать "права качать"?
Зачем?
10:42 14.02.2014
Свідомий писал(а) в ответ на :
> Чому навіть на цьому форумі використання мови вважається порушенням,хоча правилами її використання прийнятне?
А это для твоей же пользы.
Чтобы ты не запутался совсем, где мова а где великий и могучий русский язык.
Ты и так постоянно на суржике пишешь.
А зачем на суржике писать?
10:47 14.02.2014
Свидомый писал(а) в ответ на :
>Зеркало не можем мы туда идти.Там занято избранными.
Во, видишь.
Ты даже на этой ветке по-русски пишешь.
10:50 14.02.2014
Свідомий писал(а) в ответ на :
> Бранко а виршык то в тему.
А здесь - на суржике.
Ты уже совсем запутался, где какой язык.
Поэтому тебя надо направлять твёрдою рукой администратора, иначе совсем распустишься.
10:52 14.02.2014
Чтобы ты не обижался - лови плюс по теме.
Украинский язык - замечательный, но правила ты не нарушай.
18:36 02.08.2014
Сповзає ніч на жаб"ячі болота, куйовдить вітер чубчики житам, п"янить медовим запахом свобода,- ти тут хмелієш навіть без вина.
Кидає сіті лісова ожина на ніжний шовк пахучої трави. Ця літня ніч...Ця тиша невловима... Ти знаєш - ще повЕрнешся сюди.
А серпень заглядає ніжно в очі, теплО передрікаючи жабАм... Красу побачиш навіть у болоті, коли іще жива твоя душа.
Легенями хапаючи це літо ти завмираєш,і вуста німі: немає слів,ти хочеш просто жити, як можна довше на оцій землі.
Автор: Надя Ковалюк
18:37 02.08.2014
Скажи, дідусь, що діється у нас? Ти – янгол, і тобі з небес видніше: Тут знов настав страшний воєнний час, На Україні вже немає тиші.
На Сході – пекло, гинуть хлопчаки, Вони, дідусь, ще зовсім молоденькі, А дехто – без ноги чи без руки. Сліз водоспади виплакали неньки.
Ти про війну колись розповідав, А ми , дітьми, то слухали мов казку. І кожен з нас собі не уявляв, Що можемо потрапити в цю пастку,
Що може повернутися війна, І змусити нащадків вже страждати. Скажи,дідусь, чия у тім вина? Ми завинили й час прийшов розплати?
Ти там у Бога миру попроси Для нас своїх дітей, своїх онуків, Ти ближче там, а в наших голосів Немає сили, загубились звуки.
Ти там у Бога правди попитай, Щоб все таємне стало очевидним… Бо знаю, що тобі й привітний Рай Без неба України не потрібний.
Автор: Людмила Лєгостаєва
18:42 02.08.2014
А знаєте, війна колись закінчиться…
А знаєте, війна колись закінчиться І з часом відбудуються міста, Але ніколи більше не повернуться Всі ті, кого забрали небеса,
Їх вже немає, безліч їх загинуло, Але за що? Чому така ціна? Вони на небі мабуть, поруч з ангелами, Їм там спокійніше, бо на землі війна,
Це все так боляче, що серце розривається, Де правда і в чиїх руках життя? Чому війна лише простих людей торкається? А для політиків здається просто гра…
Знову до неба я з молитвою звертаюся, Благаю Боже, спокою пошли, Щоб моя рідна серцю Україна Не знала більше пострілів війни,
А знаєте, війна колись закінчиться І тільки спогади залишаться в серцях, Благаю Боже, збережи мою країну, Молюсь до Тебе, збережи усім життя…
