Какой нации? Были ли украинцы в \"ОУН-УПА\" ? Нет ! Т. н. \"Украинская повстанческая армия\" (\"УПА\"), как и дивизия SS \"Galicien\", была однозначно прикарпатской структурой. Почти весь её \"провод\" (хорошо хоть, что не \"кабель\" !) состоял (как и большинство рядовых боевиков) из галичан (вместе с лемками, бойками и гуцулами). Хотя \"командированы\" тогда эти ударные группы бандеровцев были Абвером и на Волынь ! Были в составе созданной ведомством В. Канариса в октябре 1942 г. \"УПА\" и буковинцы с волыняками. Хотя среди коллаборациониствующей части последних было более популярно другое \"фыркающе\"-полицайское движение -- т. н. \"Полесская Сечь\". Такой же (как и у волыняцких коллаборантов) расклад симпатий был и среди западно-полищукской полицайщины. Пятым по численности субэтническим компонентом (среди фигурантов \"ОУН-УПА\") оказались, как это ни покажется парадоксальным, великороссы. К бандеровцам перебралось в 1944 г. немало военнопленных уроженцев РСФСР, ранее повёрстанных в разнообразные оккупационно-карательные и непосредственно-полицайские структуры как коховского \"рейхскомиссариата\", так и франковского \"генерал-губернаторства\" (львовского \"дистрикта\" последнего). И только шестыми в означенном \"реестре коллаборационизма\" оказались природные украинцы !
15:26 22.05.2009
Ох и навалил. а галичане, лемки, гуцулы, волыняне - кто? Не украинцы? Может немцы? И второе: не мешай всё в одну кучу. УПА- это УПА. \"Галициен\"- это СС. Шуцманшафт- это шуцманшафт. Партизаны Бульбы-Боровцы- это вообще непонятно что. Мельникивци- это ПУН. И так далее. Ты же сделал тут кашу и конечно ж субэтносы - это вообще не украинцы... а так. И прям все коллаборационисты? Может кто как? Вот СССР, коммунисты, русские, тем более тогда коллаборациогисты!!!
15:40 22.05.2009
Нац писал(а):
> Ох и навалил. а галичане, лемки, гуцулы, волыняне - кто? Не украинцы? Может немцы?
галичане - это галичане, причем тут украинцы?
> И второе: не мешай всё в одну кучу. УПА- это УПА. \"Галициен\"- это СС. Шуцманшафт- это шуцманшафт. Партизаны Бульбы-Боровцы- это вообще непонятно что. Мельникивци- это ПУН. И так далее. Ты же сделал тут кашу и конечно ж субэтносы - это вообще не украинцы... а так. И прям все коллаборационисты? Может кто как?
это очень удобно для вашей братии, мол все фирмы разные и просьба не путать, а то что народ из одной конторы в другую кочевал - это так, мелочи, сегодня - он сотник в шуцманах, завтра - командующий УПА, суть-то его поганенькая от перестановки мест не меняется
15:44 22.05.2009
Шухевич не был сотником шуцманов. \"Нахтигаль\"- это не шуцманшафт. Охранный 201 батальон- Шухевич там был АЖ ОДИН МЕСЯЦ, и никак не сотником. Вот уже начал ты врать. Галичане- это тоже украинцы. Также, как новоросы- это руские. Кочевал народ. Было и такое. Но ты ни одного факта не выдал, а только абстрактный трёп
15:52 22.05.2009
Нац писал(а):
> Шухевич не был сотником шуцманов.
\"Курінь ім. полк[овника] Євгена Коновальця. Франкфурт-[на]-Одер[і]
13 березня 1942 [р.]
Ваша Ексцеленціє! Залишаючи місце нашого кількамісячного постою та вишколу у Франкфурті, виїжджаємо на східний фронт у бій з більшовиками. В тій так важливій хвилині для нас ми пам`ятаємо про Вас, нашого дорогого батька й опікуна. Не знаючи, яка доля нас там жде, чи всі останемо в живих чи ні, просимо Вашого батьківського благословення для нас на твердому нашому вояцькому шляху і для наших, родин, що остались без опіки у наших засніжених, студених селах. Водночас, бо не знаємо, чи матимемо змогу своєчасно це зробити, просимо вас, Ваша Ексцеленціє, прийняти щиросердечні синівські побажання веселих свят Христового Воскресення. Нехай Господь дасть, щоб радісні цьогорічні Великодні були величним довгоожиданим воскресним закінченням нашого довголітнього страждання, нашого довгого, тяжкого всенародного «Великого посту» та щоб Ваша Ексцеленція ще поблагословила нас всіх, нашу цілу зболілу національну сім`ю на нове, радісне життя. Ми дякуємо також за це, що Ваша Ексцеленція приділила нам священика для духовної опіки над нами.
Побігущий Євген, майор і курінний; Роман Шухевич, сотник; М. Бригідний, сотник; Павлик, поручик; Герман Омелян, ад`ютант; В. Головацький, курінний лікар.\"
16:35 22.05.2009
А шо, это за курень? Сказав А, говори Б, фальсификатор.
16:51 22.05.2009
Так проти кого ж воював Шухевич у Білорусі?
Сергій Грабовський, для УП, 13.11.2007
Можна не сумніватися: під час візиту президента Віктора Ющенка до Ізраїлю криків з приводу офіційного вшанування \"фашиста Шухевича\" вистачатиме.
Як у пресі та під час прес-конференцій, так, цілком можливо, і під час офіційних заходів, скажімо, попередньо запланованого програмою цього візиту виступу у Кнесеті.
Хоча насправді, звісно, головний командир УПА і його сподвижники навряд чи більші \"колаборанти\", ніж, скажімо, керівники юденратів (органів єврейського самоврядування) на окупованій нацистами території, і не більші \"фашисти\", ніж голлісти часів французького Опору, але напрацьовані стереотипи стосовно українського націоналізму діяли і будуть діяти – і не лише в Ізраїлі – ще впродовж тривалого часу.
Тим більше, що їх активно підживлюють деякі \"дослідники\" та журналісти з України, які в фабрикації нісенітниць давно перевершили барона Мюнхгаузена і всіх його ідейних нащадків.
Щоправда, на критику ці \"дослідники\" оперативно зважають, хоч і дуже своєрідно. Так, вони спершу \"присвоїли\" Роману Шухевичу звання \"капітана СС\", але після того, як їм нагадали, що таке звання не існувало, вони одразу \"перерядили\" його на \"гауптштурмфюрера\".
І пішла гуляти чергова дурниця сторінками газет та Інтернет-сайтами, включно із офіційним сайтом Партії регіонів - можна припустити, якраз із розрахунку на те, що цей текст прочитають і в Ізраїлі.
При цьому автори \"історичної довідки\" виявили просто-таки катастрофічне незнання теорії та практики нацизму: щоб стати 1942 року офіцером СС, треба було довести чистоту своєї арійської крові щонайменше з кінця XVIII століття!
Це вже десь із 1944 року можна було до \"чорного ордену\" нацистів потрапити і без купи довідок, бо смажені півники дзьобнули Третій Райх туди, куди треба, але ж Шухевичу приписують не лише \"залізний хрест\", а і наявність СС-івського звання саме в 1942 році...
Так от: саме про 1942 рік і піде мова. Про службу українських націоналістів із розформованих легіонів \"Роланд\" та \"Нахтіґаль\" у 201-му поліцейському батальйоні, який ніс службу на території Білорусі.
Адже саме з цим періодом життєвого шляху головного командира УПА пов`язано чимало міфів, які виникли не тільки внаслідок їхнього продукування добре оплачуваними \"контрпропагандистами\" різного штибу, як у минулому, так і зараз, а й у результаті банального незнання широким загалом історичних фактів.
Слово білоруським дослідникам:
\"201-батальон охранной полиции был сформирован во Франкфурте из оставшихся добровольцев после расформирования батальонов Nachtigal и Roland. Батальон возглавил майор Е. Побигущий. Формирование состояло из четырех сотен (рот), командирами которых были сотник Шухевич, сотник Бригидер, поручник Сидор и поручник Павлик. Связь с германским командованием осуществлял офицер полиции Моху.
Добровольцы 1 декабря 1941 года подписали контракт сроком на 1 год. 16 марта 1942 года был получен приказ о выступлении на Восток, и уже через 3 дня, получив полевые кухни, боеприпасы и номер полевой почты, батальон выехал в Белоруссию, где сменил латышский батальон, переводимый на Украину. Украинцев причислили к 201-й охранной дивизии.
Основной задачей части было обеспечение охраной путей сообщения в треугольнике Могилев-Витебск-Лепель, где действовало большое количество советских партизан.
Разбросанный по двенадцати точкам, батальон получил для охраны территорию в 2400 кв. км. Вторая сотня (рота) Бригидера была выделена для охраны штаба в Боровках. После завершения контракта,1 декабря 1942 года, весь личный состав отказался от его продления.
Батальон был переведен в Могилев и расформирован 6 января 1943 года. Все украинцы были отправлены во Львов, где им было объявлено о формировании в Люблине новой части. За отвагу, проявленную в боях на территории Белоруссии, офицеры батальона Брилинский (поручник), Малый и Герцык (чотари) были отмечены германскими наградами\".
Як бачимо, згадки про будь-які німецькі нагороди у сув`язі з Шухевичем немає. Так само, як і про \"звірства\" і \"сотні спалених сіл та хуторів\".
До цього можна додати, що 201 дивізія перебувала у складі 3-ї танкової армії, тобто Вермахту. Цікаво, втім, що зараз сайт, на якому був опублікований цей текст, - а саме – з відомих тільки громадянам Лукашенколенду причин не працює...
От тільки щодо \"великої кількості партизан…\" Пармен Посохов, який позиціонує себе як \"незалежний дослідник\", пише: \"...В начале 1942 года партизанское движение Белоруссии в основном представляли, во-первых, окруженцы и бывшие военнопленные, во-вторых, диверсионные группы НКВД вроде Заслоновской, и, в-третьих, группы разведуправления Генштаба типа Линьковской, заброшенной поначалу в соседний с Лепельским Чашниковский район. Местное население пошло в лес, начиная со второй половины 1942 года, а массовый характер это приняло в 1943 году\".
Теза ця цінна тим, що Посохов налаштований не лише проти українського націоналізму, а і, схоже, проти українців як таких. Власне, про відсутність серйозного народного партизанського руху та бойових дій між \"справжніми\" партизанами (а не розвідниками й диверсантами НКВД) та поліцією й частинами Вермахту до 1943 року говорять майже всі серйозні дослідники.
Що ж стосується 201-го батальйону, то науковці і публіцисти з діаметрально протилежними ідеологічними поглядами сходяться на тому, що він не рвався у бій, часом ішов на домовленості про нейтралітет з партизанами (це робив, зокрема, і Шухевич), хоча, безумовно, були й бойові зіткнення та жертви з обох боків.
Проте чи кидає участь у таких боях апріорі якусь тінь на Шухевича та інших вояків 201-го батальйону?
Досі більшість українських громадян за інерцією бачить радянських партизан народними месниками і захисниками народу від ворожої навали. Дійсність була незрівнянно складніша і жорстокіша за ці уявлення.
Як в Україні, так і в Білорусі. Ось красномовний фрагмент спеціальної інструкції, розробленої Центральним штабом партизанського руху і присвяченої боротьбі з проникненням до партизанських загонів нацистських агентів:
\"10 августа 1943 года командир Осиповичского партизанского соединения Королев докладывал в Москву: \"В последнее время гестапо использует евреев в целях шпионажа. Так, при Минском и Борисовском гестапо были открыты 9-месячные курсы для евреев.
Шпионы рассылались по квартирам в городе и засылались в партизанские отряды, последние снабжались отравляющими веществами для отравления партизан и командиров.
В Минской зоне был разоблачен целый ряд таких шпионов\". Ось таке твердження. І висновок, він же – вказівка для партизан: \"Для забрасывания в партизанские отряды в качестве разведчиков немцы используют евреев, надеясь на то, что партизаны, зная, что немцы евреев жестоко преследуют, будут оказывать им больше доверия...\"
Уявіть тепер, яка доля у світлі цієї інструкції чекала на нещасних євреїв, котрим вдавалося втекти з концтаборів та ґетто і добратися до партизанів?
А тим часом головна \"основа\" таких \"цінних вказівок\" - тупа шпигуноманія, яка панувала в усіх радянських структурах як до війни, так і після неї, а особливо – під час війни.
І хоча ця інструкція датована 1943 роком, але нема підстав вважати, що роком раніше радянські партизани були налаштовані інакше; власне, враховуючи загальну військово-політичну ситуацію, вони мусили ще більш недовірливо ставитися і до євреїв, і до власної тіні...
Тепер другий сюжет, пов`язаний із радянськими партизанами в Білорусі. Він також датований 1943 роком, та знов-таки, така практика була й раніше.
Йдеться про те, що тактика \"випаленої землі\" була проголошена Сталіним 3 липня 1941 року й у широкому масштабі вперше застосована у битві під Москвою наприкінці цього ж року, коли численні диверсійні групи палили у німецькому тилу російські села разом із їхніми мешканцями, а німецькі війська нерідко захищали селян від паліїв, одним із яких, до речі, була й Зоя Космодем`янська...
В наступні роки радянські партизани і на території Білорусі, і на території України не раз палили \"поліцайські\" села, а поліцаї – \"партизанські\".
Часом це виливалося у страхітливі гекатомби, одну з яких описав у книзі \"Кровь и пепел Дражна\" білоруський краєзнавець Віктор Хурсик. Ось фрагмент діалогу автора книги з одним із уцілілих мешканців села, котрий дожив до наших часів:
\"Выстрелы разбудили нас около четырех утра 14 апреля 1943 года. Мама кричала: \"Дзетко, гарым!\" Голые выскочили на двор, смотрим: все хаты горят, стрельба, крики...
Мы побежали спасаться на огород, а мама вернулась в дом, хотела что-то вынести. Соломенная крыша хаты к тому времени уже пылала. Я лежал, не двигался, долго не возвращалась мама.
Повернулся, а ее человек десять, даже женщины, колют штыками, кричат: \"Получай, сволочь фашистская!\" Видел, как ей перерезали горло. - Старик снова сделал паузу, его глаза были опустошены, казалось, Николай Иванович снова переживал те ужасные минуты. - Катя, сестра моя, вскочила, просила: \"Не стреляйте!\", достала комсомольский билет.
До войны она была пионервожатой, убежденной коммунисткой. Билет и партийное удостоверение отца во время оккупации зашила в пальто и носила с собой. Но высокий партизан, в кожаных сапогах, обмундировании начал целиться в Катю. Я закричал: \"Дзядзечка, не забевайце маю сястру!\"
Но раздался выстрел. Пальто сестры вмиг набрякло кровью. Она умерла на моих руках. Я навсегда запомнил лицо убийцы.
Помню, как я отползал. Смотрю, соседку Феклу Субцельную вместе с малюткой-дочкой три партизана живьем бросили в огонь. Свою кроху тетка Фекла держала на руках. Дальше, у дверей пылающей хаты, лежала старушка Гриневичиха, обгоревшая, в крови...
...Позже мы узнали, что ни одного полицая партизаны не застрелили. Дома, которые находились за их укреплениями, тоже уцелели. В деревню приехали гитлеровцы, оказали пострадавшим медицинскую помощь, кого-то отвезли в госпиталь, в Старые Дороги\".
Ось таку \"операцію\" провели радянські партизани загону імені Кутузова, яким командував Ізраїль Лапідус. Персонаж з розряду тих, хто, як і Лазар Каганович, патетично наголошував: \"Я не єврей, я більшовик!\" То ж чи мали моральне право українські націоналісти воювати з такими партизанами?
...Звичайно, серед радянських партизанів і серед ОУНівців були різні люди. Звичайно, не можна представляти вояків УПА і їхніх командирів янголами – як казав останній головний командир повстанців Василь Кук, \"нас убивали і ми убивали\".
Моя мета – не \"виправдати\" Романа Шухевича - зрештою, його програмні політичні принципи, зафіксовані рішеннями ІІІ ВЗУНу, сьогодні втілені в Конституції України, а більшовицькі ідеологеми – викинуті на смітник, а показати неймовірну складність історії і ницість т. зв. \"контрпропагандистів\", вітчизняних чи зарубіжних.
І заклИкати політиків та журналістів, у тому числі ізраїльських, не спокушатися простими рішеннями щодо \"українських фашистів\"...
Сергій Грабовський, кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників
16:55 22.05.2009
Нац писал(а):
> А шо, это за курень? Сказав А, говори Б, фальсификатор
наверное можно уже было догадаться, что за курень готовился во Франкфурте. насчет фальсификата - это к своим, данное письмо, как и другие письма шуцманов 201 батальона митрополиту УГКЦ А.Шептицкому, хранятся в фонде греко-католической митрополичьей консистории (корреспонденция митрополита А.Шептицкого) Центрального государственного исторического архива Украины во Львове.
>>>> Поскольку все ЭСЭСовцы преступники, осужденные международным трибуналом, то преступники и мрази все, кто их восхваляет и их выгораживает. Всве, кто назвал эдесь, или где либо еще ЭСЭСовцев героями - вы все #####ы гнойные. Могу встретиться и лично это растолковать. Почта у меня в профиле. Жду с нетерпением.
>
>>>
>>> А не мрази воевали в рядах НКВД? И не мрази те кто восхваляет энкаведешников и других сталинистов? >>> Не было войны между белым и черным, между злом и добром, мрязи было полно по обе стороны опока.
>> >> Когда твоего ребенка изнасилуют и убьют, то ты скажешь, что нет добра и зла, белого и черного, а девка виновата сама, нехер по улицам шастать. Так?
>> Мерзость это, бандера. >> Приравнивать убийц к их жертвам; \"богоизбранных\" ЭСЭСовцев; к тем, кого они почитают за скот - мерзость.
>> И все, кто этих \"богоизбранных\" оправдывает - грязные мрази.
> > > Моего мирного деда убили ни бандеры, ни немци, а хваленые тобой большеви. И те кто видят всех тех кто воевал на стороне Сталина белыми и пушистыми, а тех кто воевал против Сталина фашистами, нацистами, колаборицианистами, мразьями, так те кто так думает просто тупые идиоты. В многих странах всех учасников второй мировой прировняли, как например в Польше, там была националистическая армия Крайова, комунистическая армия Льодова и другие, все они тепер на ровных правах, все они одновремено герои и жертвы своей идеологии, своего времени, и все они сейчас однаково почитаются.
На мою страну напали немцы и убили 27млн. моих соотечественников. Именно немцы напали, а не болльшевики. И мои соотечественники агрессора, планировавшего их уничтожить, победили. Приравнивать агрессора и его жертв не просто кретинизм, но явная подлость. Если Вы считаете, что они (советские люди и немцы) равны, то подтвердите это пожалуйста.
20:22 22.05.2009
Нац писал(а):
> читай выше, клоун
а с каких это пор,Поц, националистическая газетенка стала \"историческим источником\"? может ещё ссылку на \"Сказку о рыбаке и рыбке\" сошлешься?
16:01 23.05.2009
16:40 28.05.2009
А че доказывать-то? Мой деда делом доказал их героизм в 46, когда очищал от этой сволоты Западную Белоруссию и Украину :)))
17:17 29.05.2009
BadElk писал(а):
> А че доказывать-то? Мой деда делом доказал их героизм в 46, когда очищал от этой сволоты Западную Белоруссию и Украину :)))
а кто его просил это делать? кому он был нужен в зу?
