Кожна з лопатей несучого гвинта, по суті, являє собою невелике крило, що створює піднімальну силу за рахунок набігаючого потоку повітря. При цьому діюча на лопать підйомна сила залежить від ряду факторів, у тому числі від швидкості руху лопаті відносно повітря, а також її настановного кута, тобто кута між хордою лопаті і площиною обертання гвинта. Чим більше цей кут, тим велику піднімальну силу забезпечує лопать несучого гвинта.
У більшості конструкцій оберти несучого гвинта, намагаються підтримувати постійними. У цьому випадку єдиною змінною величиною залишається інсталяційний кут лопатей. При його одночасному збільшенні для всіх лопатей (тобто збільшення загального кроку гвинта) сумарно розвивинута ними підйомна сила збільшується, а при зменшенні — відповідно зменшується, що забезпечує керування рухом по вертикалі: коли тяга несучого гвинта перевищує діючу на літальний апарат силу тяжіння, він захоплюється вгору, і навпаки.
Нахил гелікоптера вперед або назад (по тангажу) і вбік (по крену) досягається створенням різниці підйомних сил, розвивитих лопатю несучого гвинта при його обертанні, в залежності від того, де знаходиться лопать в кожен момент часу. Так, наприклад, для нахилу гелікоптера вперед ,лопаті несучого гвинта збільшують свій установчий кут, проходячи над задньою частиною гелікоптера, і зменшують над передньою, що призводить до відповідної зміни їх підйомних сил. Їх різниця створює момент, що змушує гелікоптер нахилятися вперед.
Підйомна сила несучого гвинта прикладена до його втулці і в загальному випадку може бути розглянута як перпендикулярно його площині. При нахилі гелікоптера в яку-небудь сторону ця сила перестає бути строго вертикальною, в результаті чого виникає протидіючий нахилу момент сил «підйомна сила — сила тяжіння» (остання прикладена до центру тяжіння гелікоптера і спрямована вертикально вниз); нахил припиниться, коли два згаданих момента взаємно скомпенсіруют один одного. Крім цього, при нахилі підйомна сила набуває горизонтальну складову в цьому напрямку, що використовується для управління горизонтальним рухом гелікоптера.
Описаний вище момент аеродинамічних сил, що діє на обертаючий гвинт, в силу гіроскопічного ефекту створює додатковий прецесионний момент, що приводить до додаткового нахилу гвинта в напрямку, перпендикулярному до початкового. Для компенсації цього та інших збурень, у тому числі пов'язаних з переміщеннями лопатей у з'єднаних з втулкою гвинта шарнірах, в роботу автомата перекосу вводять додаткові поправки
Хочу звернути вашу увагу на те що в українській мові використовується слово -термін вертоліт.
10:54 08.03.2017
Свідомий (Свидомый) писал(а) в ответ на :
> А хочешь ты тоже сейчас обосрешься если мы начнем говорить об автомате перекоса Юрьева?
Без автомата Юрьева Сикорский бы не смог дальше развить тему вертолётостроения.
> Георгиу,или как там тебя.! > Это только маленькое количество по авиации. > А прикинь,есть еще кораблестроение и судоводство!
Так в чому справа?Не сиди у схроні а можеш навідатись до якого забажаєш закладу ,інститут чи академію чи університет ,і ти пізнаєш істину який ти неуч.в українських навчальних закладах всі технічні предмети викладаються на українській мові.Вони ні чим не відрізняються від російскої,тому що всі ті терміни мають іноземне походження.І кораблебудування і судохідство.Наприклад російське слово пружина має українське походження від українського слова пружний .Від російского слова упругий пружина не виходить ніяк.Так що твое бажання обісрати українську мову лише вказало на твою безграмотність і невігластво.
>>> >>> Георгиу (Георгиу) писал(а) в ответ на сообщение: >>>> >>>> MESSEMBRIN (MESSEMBRIN) писал(а) в ответ на сообщение: >>>>> >>>>> Mihail 26650 (26650) писал(а) в ответ на сообщение: >>>>>> >>>>>> MESSEMBRIN (MESSEMBRIN) писал(а) в ответ на сообщение: >>>>>>> >>>>>>> Mihail 26650 (26650) писал(а) в ответ на сообщение: >>>>>>>> >>>>>>>> Всё субъективно. Машины одного принципа действия. Думаю специалисты индефицирут по названиям. Обывателю пофиг. Это как самолёт. Сколько принципов тяги, но все они самолёты. Точные названия интересны только спецам. >>>>>>> ЭЭ,нет.Это целый объект!Когда говоришь гвынтокрыл,то сразу возникают непонятки-вертолет(по новоделу) или все же винтокрыл!А в технике важна абсолютная точность! >>>>>>> Отсюда следует очень простой вывод-украинская мова описывает ровно то,что видит вокруг себя.А как только поднимается в сферы науки и техники,так сразу и непонятки. >>>>>>> Короче,укромова-это балакалка сельского жителя. >>>>>> Сам то давно с лаптей вылез? >>>>>> К о там вертолёт придумал, как принцип? Французы? А кто спроектировал ? Сикорский. Так с какого перепугу ты считаешь ,что русские названия этих летательных аппаратов истина в единой инстанции? Вот когда в России вместо таз ков Теслы разрабатывать начнут, тогда и сможешь здесь павлином ходить. >>>>> Повторяю для...неадекватов-у меня высшее техническое.По авиации. >>>>> Я удалять тебя из темы не буду,подобно твоим телодвижениям,дабы показать глупость твою.Пиши исчо! >>>>> Давай,переводи на новодел-украинский! >>>>> Элероны- >>>>> Интерцепторы- >>>>> Предкрылки- >>>>> Закрылки- >>>>> Триммер- >>>>> Стабилизатор- >>>>> Шпангоут- >>>>> Ланжерон- >>>>> Нервюра- >>>> Тебе никто ничего не должен! Поэтому уйми свою истерическую хотелку в ноль! >>>> Тебе хочется узнать,как на украинском языке звучат перечисленные тобой термины? Вот тебе место,где ты сможешь удовлетворить собственное любопытство. >>>>
>>>> >>> Успагойся,истеричка!
>>> Я сам переводил все это в середине 90-х,пацан!
>>От того,что ты свою истерику приписываешь другим,твоя истерика от этого не уменьшится! >> Переводил говоришь? Так почему СРАЗУ не привёл перевод этих терминов на украинский язык? >> А я бы тогда посмотрел,насколько этот твой перевод совпадает с тем.что выдают переводчики по указанным адресам.
>Ой ты дурень! Да потому что технические термины Я,понимаешь.Я выдумывал на ходу,с учетом укрофилологии!Отматай пленку на 20 лет назад!Нихрена вообще нет!Ни словарей,ничего!
Так где твой перевод этих терминов на украинский язык и вошли ли они в лексику технического украинского языка? Или остались фейками по типу "чахлик невмирущий"? Дурень это ты,дурень в смысле отсутствия кругозора и знания многих фактов! Помогающих обвинять украинский язык в отсутствии многих украинских терминов . Отматывать плёнку надо не на 20 лет,а на большее количество десятилетий! Список уничтоженных советской властью научно- терминологичных украинских словарей.
Білик Я. Політичний словник. — X., 1925. Булда С. Словник будівельної термінології. — Х., 1930. Василенко П., Шелудько І. Словник гірничої термінології. — X., 1931. Веретка С. Практичн. рос.-укр. правничий словник. — Х., 1926. Вовчанецький В. Словник ботанічної термінології. — X., 1932. Галин М. Російсько-український медичний словник. — К., 1928. Горецький П. Словник термінів педагогіки, психології. — К.,1928. Дарморос М., Дарморос. Л. Словник технічної термінології. — К., 1926. Діденко О. Рос.-укр. словник математичної термінології. — Запоріжжя, 1926. Дорошенко М. та ін. Словник ділової мови. — Х., 1930. Дубровський В. Рос.-укр. технічний словник. — К., 1926. Жигадло М. Рос.-укр. словник ремств, професій, підприємств. — X., 1929. Журківський В. Рос.-укр. транспортовий словник. — Х., 1926. Зенкевич С. Словник хемічної номенклятури (неорганічна хемія). — К., 1928. Калинович Ф. Астрономічна термінологія і номенклатура. — К., 1930. Калинович Ф. Словник математичної термінології. — К., 1926. Калинович Ф. Термінологія теоретичної механіки. — К., 1926. Кисільов В. Медичний рос.-укр. словник. — О., 1928. Корчак-Чепурківський О. Номенклятура хвороб. — К., 1927. Крамаревський В. та ін. Словник медичної термінології. — Х., 1931. Кривченко Г. Словник економічної термінології. — К., 1930. Кримський А. Рос.-укр. словник правничої мови. — К., 1926. Курило О. Словник хемічної термінології. — К., 1928. Лінкевич Є. та ін. Рос.-укр. словник ділової мови. — Х., 1926. Лоханько Ф. Словник технічної номенклятури (мануфактурний). — К., 1928. Носов А. Словник термінів антропогеографії. — К., 1931. Орловський В. Рос.-укр. словник банкового діловодства. — Х., 1925. Осипів М. Рос.-укр. словник потрібних в діловодстві слів. — Х., 1926. Паночіні С. Словник біологічної термінології. — X., 1931. Підмогильний В. Фразеологія ділової мови. — К., 1927. Полонський X. Словник природничої термінології. — К., 1928. Сабалдир П. Словник сільсько-господарської термінології. — X., 1931. Свободин М. Правничий словник. — К., 1924. Секунда Т. Українська технічна термінологія. — К., 1919. Тимченко Є. Історичний словник української мови. — Х., 1932. Трихвилів Ю. Словник технічної термінології (мірництво). — К., 1930. Туркало К. Словник техн. термінології (Комунальне господ.). — К., 1928. Тутковський П. Словник геологічної термінології. — К., 1923. Фаворський В. Словник механічної термінології (силові). — К., 1929. Фаворський В. Словник транспортової термінології. — К., 1932. Фаворський В. Словник фізичної термінології. — К., 1932. Цешківський Ф., Черняхівський О. Анатомічні назви. — К., 1925. Шарлемань М. Словник зоологічної номенклатури (птахи). — К., 1927. Шарлемань М., Татарко К. Словник зоологічної номенклатури (хребетні тварини). — К., 1927. Шелудько І. Радіословник. — К., 1929. Шелудько І. Словник виробничої термінології. — X., 1931. Шелудько І. Словник хемічної термінології (електротехнічний). — К., 1928. Шелудько І., Садовський Т. Словник технічної термінології. — К., 1928. Щеголів І. Словник ентомологічної номенклатури. — К., 1918. Щеголів І. Словник зоологічн. номенклатури (безхребетні тварини). — К., 1928. Якубський С, Якубський О. Рос.-укр. словник військової термінології. — Х., 1928. Якубський С, Якубський О. Рос.-укр. словник для військових. — Х., 1924. Яната О., Осадча Н. Словник ботанічної номенклатури. — К., 1928.
11:02 08.03.2017
Свідомий (Свидомый) писал(а) в ответ на :
> Так в чому справа?Не сиди у схроні а можеш навідатись до якого забажаєш закладу ,інститут чи академію чи університет ,і ти пізнаєш істину який ти неуч.в українських навчальних закладах всі технічни предмети викладаються на українській мові.Вони ні чим не відрізняються від російскої,тому що всі ті терміни мають іноземне походження.І кораблебудування и судохідство.Нарриклад російске слово пружина має українське походження від українського слова пружний .Від російского слова упругий пружина не виходить ніяк.Так що твое бажання обісрати українську мову лише вказало на твою безграмотність і невігластво. > > Украина-Русь это к
Абзац..Свидомый на мову перешёл..кукундер у старичка совсем съехал..
11:03 08.03.2017
когератор (когератор) писал(а) в ответ на :
> > Свідомий (Свидомый) писал(а) в ответ на сообщение:
>> А хочешь ты тоже сейчас обосрешься если мы начнем говорить об автомате перекоса Юрьева?
>Без автомата Юрьева Сикорский бы не смог дальше развить тему вертолётостроения.
Вот один разумный комент.Тогда наводящий вопрос а без чего Юрьев не смог бы создать свой автомат перекоса?
> Свідомий (Свидомый) писал(а) в ответ на сообщение:
>> Так в чому справа?Не сиди у схроні а можеш навідатись до якого забажаєш закладу ,інститут чи академію чи університет ,і ти пізнаєш істину який ти неуч.в українських навчальних закладах всі технічни предмети викладаються на українській мові.Вони ні чим не відрізняються від російскої,тому що всі ті терміни мають іноземне походження.І кораблебудування и судохідство.Нарриклад російске слово пружина має українське походження від українського слова пружний .Від російского слова упругий пружина не виходить ніяк.Так що твое бажання обісрати українську мову лише вказало на твою безграмотність і невігластво. >> >> Украина-Русь это к
>Абзац..Свидомый на мову перешёл..кукундер у старичка совсем съехал..
Ну так вы часто ноете что мы мову не знаем.Только я далеко не старичек.
11:10 08.03.2017
MESSEMBRIN (MESSEMBRIN) писал(а) в ответ на :
> > ⍟ Свідомий (Свидомый), > Блин.Академия Российский наук изначально была приближена к Европе.Пока вы коз пасли.Такой ответ устроит?
Глупый ответ.Когда украинцы учились в европейских академиях Московии еще в помине не было.А Питера и подавно.Первая Академия появилась только во времена Российской империи.И была она имперская а не московитская.Состояла она полностью с иностранцев.А так как московиты были тупые ,первыми кто начал учить их наукам были украинцы и беларусы.Киево Могилянская Академия работала когда московиты сопляки с носа жевали.
11:11 08.03.2017
Вся беда кремлеботов в том, что они чужой язык всегда приравнивают к русскому. Не соображая ,что это совсем другая культура. Можно например было бы им превести в пример испанский,где средний род отсутствует в принципе. Но у н х задача то совсем другая. Им не понять нужно, а унизить любыми способами Украину.
11:13 08.03.2017
11:13 08.03.2017
Ну,переклад на четвирку.Але ж,э ще и технична документация. Все одно,я прихльних класичного техничного выховання.Я сподиваюсь,що ты розумиешь,що в мене немаэ украинськои роскладкы! Все це пооднакови приклады,а не система.Ну ак що буты видвердым,то не вирю.Точнише,техника-це дуже видповидальна справа.Я не готовый резекувати!
11:16 08.03.2017
Немного истории. Как Украина колонизировала Московию
?
Европейская цивилизация впервые явилась в Московию в образе западнорусского монаха, выученного в иезуитской коллегии. Современная российская общественность не готова признать, что в XVII веке Украина стояла в культурном отношении выше русского хартленда.
«…западноевропейская цивилизация в XVII в. приходила в Москву прежде всего в польской обработке, в шляхетской одежде. Впрочем, сначала даже не чистый поляк приносил её к нам. …Западноруський православный монах, выученный в школе латинской или в руськой, устроенной по ее образцу, и был первым проводником западной науки, призванным в Москву». (В.О. Ключевский)
Если пролистать школьные и университетские учебники русской истории, складывается впечатление, что греческая и византийская традиция была ключевым и едва ли не единственным источником формирования российской культуры – вплоть до самых петровских реформ. Все прочие её истоки довольно жестко цензурированы, и в наибольшей степени это касается влияния Западной Руси.
Петр, действительно, прорубил окно в Европу, но в Европу северную и протестантскую. Задолго до Петра Московия уже была соединена с Западной католической Европой, через посредство Речи Посполитой, Украины и Белоруссии. Так что европейская цивилизация впервые явилась в Московию при западнорусском посредничестве и в западнорусской обработке.
(Главное здание Киево-Могилянской академии, XVII век)
Тотальное замалчивание украинского и белорусского пластов российской истории доходит иногда до прямого подлога. Например, история церковного раскола XVII века, связанная с культурной экспансией Украины (и отчасти – Белоруссии) в Московию подменяется полуфиктивной историей рецепции византийского наследия. В реальности же XVII и первая половина XVIII веков проходят под знаком культурной колонизации Украиной (и Западной Русью, в целом) территорий, ныне составляющих РСФСР.
> Ну,переклад на четвирку.Але ж,э ще и технична документация. > Все одно,я прихльних класичного техничного выховання.Я сподиваюсь,що ты розумиешь,що в мене немаэ украинськои роскладкы! > Все це пооднакови приклады,а не система.Ну ак що буты видвердым,то не вирю.Точнише,техника-це дуже видповидальна справа.Я не готовый резекувати!
Что именно на четвирку или так пукнул абы пукнуть.Переведи на пятерку.
11:19 08.03.2017
За разговорами о тысячелетней православной цивилизации у нас забывают, на каком чудовищно низком уровне находилась эта цивилизация в Московии. Достаточно сказать, что к 1600 году в формально православной стране не было ни одного православного учебного заведения – не говоря уже о светских.
Первые православные и светские школы в восточнославянском мире возникают в конце XVI века на территории Речи Посполитой, причем создаются они по образцу польских католических школ и прежде всего – иезуитских коллегий. Первым восточнославянским университетом стала основанная в 1576 году на территории нынешней Украины Острожская академия, костяк преподавательского состава которой составляли бывшие профессора Краковского университета. Именно в Острожской типографии Иван Фёдоров напечатал первую Библию на церковнославянском языке.
Первым же собственно православным учебным заведением стала Львовская братская школа (1570-1580-е годы). Впоследствии, один из её выпускников, Иов Борецкий, основал в 1615 году Киевскую Братскую школу, а другой – Пётр Могила в 1631 – училище при Киево-Печёрской лавре, после чего обе киевские школы объединились в 1632 в Киево-Могилянскую школу, впоследствии, академию. Уставы всех вышеперечисленных школ были построены по образцу уставов иезуитских коллегий, что неудивительно, учитывая доминирование иезуитов в образовательной системе Польши и Центрально-Восточной Европы в целом.
11:21 08.03.2017
Сын первого ректора Острожской академии Мелетий Смотрицкий, автор первой грамматики церковнославянского языка, был выпускником Виленской иезуитской коллегии. Из пяти униатских митрополитов Киевских, Галицких и всея Руси в период перед Переяславской радой трое закончили иезуитские коллегии, один – Краковский университет, а последний – греческую униатскую коллегию в Риме. Из четырех православных митрополитов Киева с момента восстановления кафедры в 1620 году и до Переяславской рады, один окончил Острожскую академию, двое – Львовскую братскую школу, причём один из них, Пётр Могила, учился и в католических университетах. Последний – Сильвестр Косов, закончил сначала Киевскую братскую школу, а затем – иезуитскую коллегию в Оломуце.
Как мы видим, верхушка церковной иерархии Западной Руси XVI-XVII веках получила образование либо непосредственно в католических, часто иезуитских учебных заведениях, либо – в православных школах, созданных по образцу иезуитских коллегий. Распространенной практикой был переход в униатство с целью получения образования у иезуитов: последующее возвращение в православие и покаяние почти гарантировали блестящую церковную карьеру. Еще раз заметим, что в течение всего описываемого периода в Московском царстве ещё нет ни одного задокументированного учебного заведения.
Не следует думать, что через Украину в Московию проникала исключительно латинская учёность. Греки, такие как Константин Корнякт, сыграли значительную роль в становлении Львовского православного братства, здесь же, во Львове, был написан и первый учебник греческого на церковнославянском. Не только западная католическая, но и греческая православная культура проникала в Московию через Украину.
