И всё таки украина это окраина!Так говорит наука!

peter.shev4encko

149 2297 23:14 22.01.2016

Рейтинг темы: +9

peter.shev4encko
Петруччо

Сообщений: 4138

И всё таки украина это окраина!Так говорит наука!

Время от времени различные свидомые постят одну и ту же хрень о значении слова украина.Причём ссылаясь на текст летописи пытаются придать слову украина-окраина совершенно другой смысл:

бѣ бо кнѧзь добръ . и крѣпокъ на рати . и моужьствомъ крѣпкомъ показаӕсѧ 5 . и всѧкими 6 добродѣтелми наполненъ 7. ѡ нем же Оукраина много постона
ЛЂТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ.
Кіевскій лЂтописный сводъ
Въ лЂто 6694 [1186] — въ лЂто 6698 [1190]

И умничает:Нет там никакой окраины.Читай правильно ОУкраина.Где дифтонг ОУ читается как У.

Я ему академика Зализняка,лингвиста,лучшего в мире специалиста по древнерусскому языку:

"Ты мне не тыкай на Зализняков.Одн пузыри.Где аргументы?" - это свиди.

Экой спец этот наш свид!Что ему Зализняк!

Рязань его тут же на место поставил:

Но свид утёрся и как ни в чём не бывало продолжил фигню насчёт укры рассказывать.

Это было где-то здесь: http://www.politforums.net/ukraine/1453270592_1...

Поскольку этот свиди безграмотный придётся его потыкать носом в научные укроиздания времён незалежности! Берём Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 2012 — .т.6. Стр. 28. и читаем:

Україна,Україна «країна,край; [окраїна,околиця,окраїнна місцевість Нед.О ]»,
Україна (заст.) «територія уздовж меж держави біля її краю», [украйЕна ] «околиця,окраїнна місцевість» О,ВкраЇна,уцкраЇнці (мн.;одн. украЇнець,украЇнка),
[украЇнець ] людина,що живе «окрай»,тобто край лісу»…

А что по этому поводу думают укроємигранты?
Берём Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.

"Назва Україна, — єдина тепер назва території, заселеної українським народом, — слов’янського походження й означала первісно »пограниччя«, »окраїну«, »пограничну країну« (індоєвропейський корінь найімовірніший *(s)krei- »відокремлювати, різати«).
Назва України й українців належить генетично (тобто щодо свого виникнення) до того самого типу географічно-етнічних назв, що, напр., назва балтійського племени ґаліндів (= »пограничників«, пор. литовське galas — кінець, край, межа) чи германських маркоманнів ( = »люди з пограниччя«, пор. нім. Mark — кордон, прикордоння). В такому значенні ця назва засвідчена посередньо в чужій іранській формі з VI-VII ст. по Хр. назвою анти (»пограничне плем’я, краяни«), що з історичних, географічних, ономастично-філологічних і інших міркувань тотожна з назвою українців — останнім, крайнім плем’ям тогочасної слов’янщини на південному Сході від сторони іранців.
В названих значеннях зустрічаємо назву Україна в найстаріших літописах і інших джерелах XII—XIII ст. Так під р. 1187 Київський літопис за Іпатіївським списком, оповідаючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під час походу на половців, говорить, що »плакашеся по немь вси переяславци«, бо він був князем »всякими добродЂтельми наполнен — о нем же Украина много постона« (журилася). Це перший запис у нашому літописі, де вжито назву Україна."

Так это же та самая цитата из летописей на которую ссылался свид якобы для подтверждение его версии об украине.

Кстати с таким толкование украины,как ОКРАИНЫ согласен и Грушевский!
Читаем:
Як бачимо, цїла Переяславщина була властиво тільки пограничною маркою, оборонною границею руської кольонїзації з степом. Ся її роля була причиною, що до неї в наших джерелах було в перше приложене славне пізнїйше імя „України”. Оповідаючи про смерть Володимира Глїбовича, київська лїтопись каже, що по нїм „плакали всї Переяславцї”, та піднісши його чесноти, додає, що за ним дуже жалувала Україна: „о немже Украина много постона” 41). Почавши від сеї апострофи ми кілька разів стрічаємо в київській і галицькій лїтописи се слово в значінню погранича , але історичними обставинами воно льокалїзувало ся на тім же пограничу, де ми його стрічаємо перше.

Грушевський М. Історія України-Руси. Том II. Розділ V. Стор. 4

Словник староукраїнської мови XIV — XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин, У. Я. Єдлінська, В. Л. Карпова, І. М. Керницький, Л. М. Полюга, Р. Й. Керста, М. Л. Худаш. — К.: «Наукова думка», 1977-1978. — Т. 1 — 2.

Том 2,стр 474

ОУКРАИНА - ж. (погранична територія) окраїна

Ну я думаю хватит заниматься такой ерундой,как украина.

Окраина она и есть окраина (укрАина)!

Если Вам было интересно это прочитать - поделитесь пожалуйста в соцсетях!