Почему я должен верить только российским историкам? Вот еще какие версии выдвигают украинские историки и лингвисты,и они мне кажутся весьма вероятными------------------------------ ------ Походження назви Україна здавна привертало увагу вчених, але однозначного пояснення й досі немає. Одні дослідники пов'язували її зі словами край «найвіддаленіша від центру частина території, околиця», у(= біля) краю, тобто «погранична територія», інші - з іменниками край, країна у значенні «рідний край, своя країна, рідна земля; земля, населена своїм народом». І, нарешті, ще один погляд, за яким назва Україна нібито походить від дієслова украяти (відрізати), тобто первісне значення цієї назви — «шматок землі, украяний (відрізаний) від цілого, який згодом сам став цілим (окремою країною)».
62 Див.: Літопис Руський / За Іпатським списком переклав Леонід Махновець. — К., 1989. — С. 343, 347.
63 Скляренко В. Звідки походить назва Україна? // «Україна». — 1991. — № 1. — С. 20, 39.
Найвірогіднішою й найпереконливішою слід вважати версію, яка пов'язує назву Україна зі словами край, країна, хоч зв'язок цей не прямий, а значно складніший. Як дослідив український учений В. Скляренко 63, процес становлення поняття «Україна» був досить тривалим і мав декілька етапів. Іменник край із значенням «відрізок, шматок; шматок землі» був ще у спільнослов'янській мові (*krajь) і нині відомий багатьом слов'янським мовам. Оскільки слов'янські племена споконвіку мали свої території, які здебільшого відділялися природними рубежами — річками, лісами, болотами, солончаками (отже, ніякої мішанини племен не було), давньослов'янське слово край «відрізок, шматок землі» набуло нового значення — «територія, що належить племені», а згодом також і значення «крайня межа території племені, початок (або кінець) території племені, берег». На означення простору в праслов'янській мові вживався спеціальний суфікс -іна (dol + ina = dolina «долина», niz + ina = nizina «низина»). За цим самим зразком ще в праслов'янський період утворилося і слово країна (kraj + ina) у значенні «територія, яка належить племені».
Разом з іменником край у праслов'янській мові був також іменник украй (*ukrajь), що означав «відрізок від шматка; відділений шматок землі; відділена частина території племені; крайня межа відділеної частини території племені».
Уже після розпаду праслов'янської етномовної спільності (можливо, в антський період) у східних слов'ян від слова украй за допомогою того самого суфікса -ін-а виникло слово україна (*ukraina) із значенням «відділений шматок землі; відділена частина території племені». Коли протягом VI-VIII ст. східнослов'янські племена або союзи племен переросли у феодальні князівства, відомі в історичній літературі під назвою «літописні племена» або «племінні князівства», а згодом утворилася ранньоукраїнська держава Русь, змінилося значення і слів країна та україна. Слово країна від значення «територія племені» поступово набуло значення «територія феодального князівства», а потім — «територія Русі». Відповідно до цього змінилося значення й слова україна: замість первісного значення «відділена частина території племені» воно стало означати «відділена частина території феодального князівства», а потім — «відділена частина території Русі».
У період феодальної роздрібненості Київської Русі (з XII ст.), коли від неї почали одне за одним відділятися незалежні князівства, слова україна набуло значення «князівство». Уперше згадану в Іпатському списку «Повісті минулих літ» україну дослідники розуміли по-різному: як пограничну з Київською землею територію Переяславської землі; як усю Переяславську землю, названу україною через те, що вона межувала з половецьким степом; як первісну Русь (тобто Київську, Переяславську і Чернігівську землі); як усю Київську Русь. Проте найвірогідніше, що літописець назвав україною саме Переяславську землю, але не тому, що вона межувала з половецьким степом, а через те, що була окремим князівством.
Крім Переяславської україни, була ще Галицька україна, Волинська україна, Чернігівська україна, Київська україна та інші україни — самостійні князівства. Це видно з того, наприклад, що під 1189 роком той самий Іпатський список повідомляє: князь Ростислав прибув «до україни Галицької, і взяв два городи галицькі, а звідти пішов до Галича». У 1213 р. князь Данило «поїхав з братом і забрав Берестій, і Угровськ, і Верещин, і Столп'є, і Комов, і всю Україну». Те, що слово україна аж до XVI ст. означало окреме князівство, чітко видно із свідчень тогочасних літописів: «Кримський цар... хотів іти на царя і великого князя украйну..., а пішов був на черкаси» (Львівський літопис під 1556 р.); «приходив на цареву і великого князя україну на Сіверські міста із Канева князь Михайло Вишневецький» (Олександро-Невський літопис під 1563 р.).
Поряд зі словом україна у східнослов'янських діалектах здавна існувало і слово окраїна «порубіжна територія племені», утворене від окрай «обріз, край» за допомогою суфікса -ина (-іна, -їна). Ці слова чітко розрізнялися між собою: україна — це вся відділена частина території племені (згодом — уся територія феодального князівства), окраїна — лише погранична територія племені (згодом — погранична територія феодального князівства)--------------
00:15 17.02.2016
И чо? Были и в земле Ивана Грозного Украины,
Чо делать то?
00:35 17.02.2016
Tab (Tab) писал(а) в ответ на :
> И чо? Были и в земле Ивана Грозного Украины, > > Чо делать то?
Украина -вероятнее всего означает не пограничье, а родной край или отделенный кусок земли, Во времена раздробленности Киевской Руси,когда начали одно за другим отделятся независимые княжества- украины.Разве этоне отделенная территория?
00:37 17.02.2016
Володимир3 (Володимир3) писал(а) в ответ на :
> Tab (Tab) писал(а) в ответ на сообщение:
>> И чо? Были и в земле Ивана Грозного Украины, >> >> Чо делать то?
>Украина -вероятнее всего означает не пограничье, а родной край или отделенный кусок земли, Во времена раздробленности Киевской Руси,когда начали одно за другим отделятся независимые княжества- украины.Разве этоне отделенная территория?
Украина- значит сторона.
Так чья сторона украина?
00:51 17.02.2016
Володимир3 (Володимир3) писал(а) в ответ на :
> Tab (Tab) писал(а) в ответ на сообщение:
>> И чо? Были и в земле Ивана Грозного Украины, >> >> Чо делать то?
>Украина -вероятнее всего означает не пограничье, а родной край или отделенный кусок земли, Во времена раздробленности Киевской Руси,когда начали одно за другим отделятся независимые княжества- украины.Разве этоне отделенная территория?
Ох уж, эти Володимиры! Карта Мааса, вариант – амстердамский из атласа Меркатора 1641 года.
01:05 17.02.2016
Володимир3 (Володимир3) писал(а) в ответ на :
> Почему я должен верить только российским историкам? Вот еще какие версии выдвигают украинские историки и лингвисты,и они мне кажутся весьма вероятными------------------------------ ------
Ты сам-то читаешь то,что постишь?
Одні дослідники пов'язували її зі словами край «найвіддаленіша від центру частина території, околиця», у(= біля) краю, тобто «погранична територія»,
А вот тебе украинские учёные:
Берём Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 2012 — .т.6. Стр. 28. и читаем:
Україна,Україна «країна,край; [окраїна,околиця,окраїнна місцевість Нед.О ]», Україна (заст.) «територія уздовж меж держави біля її краю», [украйЕна ] «околиця,окраїнна місцевість» О,ВкраЇна,уцкраЇнці (мн.;одн. украЇнець,украЇнка), [украЇнець ] людина,що живе «окрай»,тобто край лісу»…
А что по этому поводу думают укроємигранты? Берём Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
"Назва Україна, — єдина тепер назва території, заселеної українським народом, — слов’янського походження й означала первісно »пограниччя«, »окраїну«, »пограничну країну« (індоєвропейський корінь найімовірніший *(s)krei- »відокремлювати, різати«). Назва України й українців належить генетично (тобто щодо свого виникнення) до того самого типу географічно-етнічних назв, що, напр., назва балтійського племени ґаліндів (= »пограничників«, пор. литовське galas — кінець, край, межа) чи германських маркоманнів ( = »люди з пограниччя«, пор. нім. Mark — кордон, прикордоння). В такому значенні ця назва засвідчена посередньо в чужій іранській формі з VI-VII ст. по Хр. назвою анти (»пограничне плем’я, краяни«), що з історичних, географічних, ономастично-філологічних і інших міркувань тотожна з назвою українців — останнім, крайнім плем’ям тогочасної слов’янщини на південному Сході від сторони іранців. В названих значеннях зустрічаємо назву Україна в найстаріших літописах і інших джерелах XII—XIII ст. Так під р. 1187 Київський літопис за Іпатіївським списком, оповідаючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під час походу на половців, говорить, що »плакашеся по немь вси переяславци«, бо він був князем »всякими добродЂтельми наполнен — о нем же Украина много постона« (журилася). Це перший запис у нашому літописі, де вжито назву Україна."
Так это же та самая цитата из летописей на которую ссылался свид якобы для подтверждение его версии об украине.
Кстати с таким толкование украины,как ОКРАИНЫ согласен и Грушевский! Читаем: Як бачимо, цїла Переяславщина була властиво тільки пограничною маркою, оборонною границею руської кольонїзації з степом. Ся її роля була причиною, що до неї в наших джерелах було в перше приложене славне пізнїйше імя „України”. Оповідаючи про смерть Володимира Глїбовича, київська лїтопись каже, що по нїм „плакали всї Переяславцї”, та піднісши його чесноти, додає, що за ним дуже жалувала Україна: „о немже Украина много постона” 41). Почавши від сеї апострофи ми кілька разів стрічаємо в київській і галицькій лїтописи се слово в значінню погранича , але історичними обставинами воно льокалїзувало ся на тім же пограничу, де ми його стрічаємо перше.
Грушевський М. Історія України-Руси. Том II. Розділ V. Стор. 4
Словник староукраїнської мови XIV — XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин, У. Я. Єдлінська, В. Л. Карпова, І. М. Керницький, Л. М. Полюга, Р. Й. Керста, М. Л. Худаш. — К.: «Наукова думка», 1977-1978. — Т. 1 — 2.
Том 2,стр 474
ОУКРАИНА - ж. (погранична територія) окраїна
01:20 17.02.2016
Еще я постил такое---------інші - з іменниками край, країна у значенні «рідний край, своя країна, рідна земля; земля, населена своїм народом». І, нарешті, ще один погляд, за яким назва Україна нібито походить від дієслова украяти (відрізати), тобто первісне значення цієї назви — «шматок землі, украяний (відрізаний) від цілого, який згодом сам став цілим (окремою краиною)-----Это типа не вариант не?
> Володимир3 (Володимир3) писал(а) в ответ на сообщение:
>> Tab (Tab) писал(а) в ответ на сообщение:
>>> И чо? Были и в земле Ивана Грозного Украины, >>> >>> Чо делать то?
>>Украина -вероятнее всего означает не пограничье, а родной край или отделенный кусок земли, Во времена раздробленности Киевской Руси,когда начали одно за другим отделятся независимые княжества- украины.Разве этоне отделенная территория?
>
> Ох уж, эти Володимиры! > Карта Мааса, вариант – амстердамский из атласа Меркатора 1641 года. >
Какое отношение имеет карта Московии к первоначальному значению слова Украина ?
02:01 17.02.2016
peter.shev4encko (Петруччо) писал(а) в ответ на :
> за ним дуже жалувала Україна: „о немже Украина много постона” 41). Почавши від сеї апострофи ми кілька разів стрічаємо в київській і галицькій лїтописи се слово в значінню погранича , але історичними обставинами воно льокалїзувало ся на тім же пограничу, де ми його стріч
В середине 12 века Переяславское княжество было независимой государственной единицей,поэтому ничьей окраиной оно быть не могло
>> >> Есть племя бритов, а есть англлв. Есть племя русов, а есть ли укров?
> > Русы изначально была социальная группа, а не племя.Князь-викинг и его ближняя дружина.
Русы изначально это именно племя, такие же как поляне,древляне, кривичи. кривичи вообще состояли из 4 племен.в разных источниках русов называли россами, Роззы, Руззы, Ресы, Рась, Аорсы, Рси, Рса, Рша, Расы, Роша, Разы, Разены, Роксы и прочее.
02:52 17.02.2016
Володимир3 (Володимир3) писал(а) в ответ на : ,
> Какое отношение имеет карта Московии к первоначальному значению слова Украина ?
А где там на карте украина, Володимир?
03:03 17.02.2016
Володимир3 (Володимир3) писал(а) в ответ на :
> peter.shev4encko (Петруччо) писал(а) в ответ на сообщение:
>> за ним дуже жалувала Україна: „о немже Украина много постона” 41). Почавши від сеї апострофи ми кілька разів стрічаємо в київській і галицькій лїтописи се слово в значінню погранича , але історичними обставинами воно льокалїзувало ся на тім же пограничу, де ми його стріч
>В середине 12 века Переяславское княжество было независимой государственной единицей,поэтому ничьей окраиной оно быть не могло
Т.е. ты объявляешь Грушевскому выговор!Силён!Прям по басне Крылова!
03:04 17.02.2016
сергей назаров 25319 (25319) писал(а) в ответ на :
>>> Есть племя бритов, а есть англлв. Есть племя русов, а есть ли укров?
>> >> Русы изначально была социальная группа, а не племя.Князь-викинг и его ближняя дружина.
> > Русы изначально это именно племя, такие же как поляне,древляне, кривичи. кривичи вообще состояли из 4 племен.в разных источниках русов называли россами, Роззы, Руззы, Ресы, Рась, Аорсы, Рси, Рса, Рша, Расы, Роша, Разы, Разены, Роксы и прочее.
Повторяю:русь не племя,а социальная группа!
06:20 17.02.2016
Володимир3 (Володимир3) писал(а)
> Двойственное название страны... ...Голландия-Нидерланды,Англия-Британия
и чего не привидится только при большом желании и зуде...
10:06 17.02.2016
Володимир3 (Володимир3) писал(а) в ответ на :
> В середине 12 века Переяславское княжество было независимой государственной единицей,
Не было. Та же Ип. летопись., несколькими годами ранее, завещание Ярослава:
