Дзвінок, Путін знімає слухавку. - Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова. Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо. - Харашо Міша, ето действительно важная новость. А большая у вас армия? - Ну, зара… Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім. - Должен сказать тебе, Миша, что у меня в армие 100 тисяч людей, каторие только ждут маево приказа. - Холєра, я зара вам віддзвоню. За якийсь час… - Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано. До нас приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи. - Должен сказать тебе, Миша, что со времени нашего последнего разгавора я увеличил армию до 200 тисяч человек. - Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную. За якийсь час… - Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни. - Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали? - Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч в’язнів.
Створив Господь мавпу. А тодi дивиться - ні, людина все ж краще. Ну, збирає вiн усiх мавп i каже: щоб до завтра менi людьми стали! Ну, мавпи цiлу нiч хвости вiдрiзали, голились, зрештою, прокидається Господь - краса! Живуть люди у бiлих хатах iз вишневими садочками, хрущi над вишнями гудуть i т.д. Але що це? Деякi мавпи все ще у лiсi по деревах стрибають! Ну, вiн як гримне на них: “Я Господь ваш, я вас створив, як ви смiєте не пiдкорятись словам моїм?!” Мавпи перелякались, поховались у кущах, аж тодi найсмiливiша вилазить i каже забуханим голосом: “А мы па-украински не панимаем!”
Львів, до автобуса з туристами заходить вуйко з кулеметом і питає: -А хто мені скаже, котра зараз година. З останього місця піднімається негр і говорить: -Опів на восьму, батьку. -Та сиди,сиди синку. Бачу що ти не москаль.
Москва. Машина збила пішохода. Міліціонер – водію. - Фамілія, гад! Бистро! - Нечипуренко… - Хмм.. гарна фамілія. Моя – Гарбузенко. А ти звідки родом? - Та з Полтави. - А я – з-під Київа. Горілку, мабуть, салом закусюєш? - А як же! - Дуже гарно! Почекай хвилинку – зніму протокол з того дурня, шо кинувся під твою машину
Панове пропоную заміняти російські матюки на українську лайку. Система української лайки ґрунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська. Московські матюки – сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто збочений, органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні характеристики.Матюки українські – копроректального типу, вони пов’язані з актом дефекації з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська лайка близька до лайки європейської. Любі друзі! Оволодівайте лексичним та стилістичним багатством української лайки, несіть її в маси, пропагуйте її повсюдне вживання, широко користуйтесь нею у побуті! Пам’ятайте – ніщо так не знімає стресів, як лайка, ніщо так не допомагає розкрити глибини вашої душі, як здорова лайка!
А це для пана Бранко та іншим рагулям.
Трясьця твоїй матері Ти нечиста сило Щоб швидкою настею Тут тебе зносило Щоби нижче пояса Зціпило за пупа Щоби пуп той вилисів Як від маку ступа Щоб тобі відмовили Як чогось попросиш Щоб твоєю мордою Молотили просо Щоб твоя дружинонька З кумом повелася Щоби твоя срака По шву розійшлася А щоб ти щастя не знав І на ліки грошей не хватало Щоб тобі заціпило А мені заклало!