FlaviusA (FlaviusA) писал(а) в ответ на сообщение:
> В зоне 12 ещё Верхнеокский - ну и какой из них средний? quoted1
Средний русский тип-ДесноСейминский.
Согласно антропологии.
Согласно генетике-На стыке области расселения вятичей, кривичей и северян.
Т.е. тоже там.
И согласно Бунаку-тоже:
Портрет населения центральной зоны несколько ближе к населению десно-сейминской зоны. Это соответствует историческим и этнографическим сведениям (Д.К. Зеленин, 1991).
Да какая разница? Я понимаю, что ты цитируешь учёного-генетика, а не свядомого лоха а-ля Деружинский. Но эта наука вообще сама по себе такая. Это типа как философия. Или как археология, когда она пытается претендовать не как что-то вспомогательное к письменной истории, а как реальная история.
Задержав свої володіння ряд старовинних українських родів (наприклад Рубці, Бороздни, Бакуринські) зпоміж більших земельних власників, які подіставали маєтки за Московського панування. Решта землі була роздана здебільшого шляхті, що понаїхала з українських і польських областей Річи-Посполитої. Величезні простори одержали пани-магнати, наприклад Микола Абрамович одержав цілий Мглинський повіт, а Олександер Пісочинський — частину Стародубщини і трохи не всю Новгород-Сіверщину та Глухівщину.[ В Чернігово-Сіверській области за московських часів більш густо була заселена лиш північна частина краю, на правому березі Десни, більш захищеному природою од нападів степових хижаків. Тут були скупчені важніші міста: Чернігів, Новгород-Сіверський, Стародуб, Погар, Почеп, Мглин; тут, завдяки богатству лісів були розвинуті різні лісові промисли (гути, рудні, буди, бортництво, звірині лови і т. інше) і провадилась доволі жвава торговля. Більш одкриті південна і південно-східні частини краю були заселені дуже рідко, і багато міст і сел з часів татарської руїни XIII віку лежали пусткою. Одже пани, які подіставали латифундії на цих порожніх просторах, енергійно взялися до їх колонізузання. Ця колонізація відбувалась в таких самих формах, що й на середній Наддніпрянщині після Люблинської унії: так само осажувались міста, містечка й села, а людність приваблювано різними льготами і свободами. Дуже часто осади повставали на місці колишніх селищ. Переселенці ішли переважно з правобережної України і так, наприклад, більша частина Глухівщини заселилася переселенцями з Поділля, які принесли з собою і свої старі назви сел та містечок.
Северя́не (ст.-слав. сѣверо, сѣверъ, сѣверы) — восточно-славянский племенной союз, населявший в начале VIII—XI веков территорию современных Черниговской, Сумской, Брянской, Курской, Белгородской областей. В археологии отождествляется с роменской и волынцевской культурами.