ЛЕКЦИЯ XVII ЭТНОГРАФИЧЕСКИЕ СЛЕДСТВИЯ РУССКОЙ КОЛОНИЗАЦИИ ВЕРХНЕГО ПОВОЛЖЬЯ. ВОПРОС О ПРОИСХОЖДЕНИИ ВЕЛИКОРУССКОГО ПЛЕМЕНИ. ИСЧЕЗНУВШИЕ ИНОРОДЦЫ ОКСКО-ВОЛЖСКОГО МЕЖДУРЕЧЬЯ И ИХ СЛЕДЫ. ОТНОШЕНИЕ РУССКИХ ПОСЕЛЕНЦЕВ К ФИНСКИМ ТУЗЕМЦАМ СЛЕДЫ ФИНСКОГО ВЛИЯНИЯ НА АНТРОПОЛОГИЧЕСКИЙ ТИП ВЕЛИКОРОССА. НА ОБРАЗОВАНИЕ ГОВОРОВ ВЕЛИКОРУССКОГО НАРЕЧИЯ, НА НАРОДНЫЙ ПОВЕРЬЯ ВЕЛИКОРОССИИ И НА СОСТАВ ВЕЛИКОРУССКОГО ОБЩЕСТВА. ВЛИЯНИЕ ПРИРОДЫ ВЕРХНЕГО ПОВОЛЖЬЯ НА НАРОДНОЕ ХОЗЯЙСТВО ВЕЛИКОРОССИИ И НА ПЛЕМЕННОЙ ХАРАКТЕР ВЕЛИКОРОССА.
ОБРАЗОВАНИЕ ВЕЛИКОРУССКОГО ПЛЕМЕНИ.
Я разумею не эти древние племенные или областные особенности, а распадение народности на две новые ветви, начавшееся приблизительно с XIII в., когда население центральной среднеднепровской полосы, служившее основой первоначальной русской народности, разошлось в противоположные стороны, когда обе разошедшиеся ветви потеряли свой связующий и обобщающий центр, каким был Киев, стали под действие новых и различных условий и перестали жить общей жизнью. Великорусское племя вышло не из продолжавшегося развития этих старых областных особенностей, а было делом новых разнообразных влияний, начавших действовать после этого разрыва народности, притом в краю, который лежал вне старой, коренной Руси и в XII в. был более инородческим, чем русским краем. Условия, под действие которых колонизация ставила русских переселенцев в области средней Оки и верхней Волги, были двоякие: этнографические, вызванные к действию встречей русских переселенцев с инородцами в междуречье Оки - Волги, и географические, в которых сказалось действие природы края, где произошла эта встреча. Так в образовании великорусского племени совместно действовали два фактора: племенная смесь и природа страны.
ФИНСКИЕ ЧЕРТЫ. Вопрос о взаимодействии руси и чуди, о том, как оба племени, встретившись, подействовали друг на друга, что одно племя заимствовало у другого и что передало другому, принадлежит к числу любопытных и трудных вопросов нашей истории. Но так как этот процесс окончился поглощением одного из встретившихся племён другим, именно поглощением чуди русью, то для нас важна лишь одна сторона этого взаимодействия, т. е. влияние финнов на пришлую русь. В этом влиянии этнографический узел вопроса о происхождении великорусского племени, образовавшегося из смеси элементов славянского и финского . Это влияние проникало в русскую среду двумя путями: 1) пришлая русь, селясь среди туземной чуди, неизбежно должна была путём общения, соседства кое-что заимствовать из её быта, 2) чудь, постепенно русея, всею своею массою, со всеми своими антропологическими и этнографическими особенностями, со своим обличьем, языком, обычаями и верованиями входила в состав русской народности. Тем и другим путём в русскую среду проникло немало физических и нравственных особенностей, унаследованных от растворившихся в ней финнов.
16:40 15.02.2021
Так вот эту разность ментальную ,вот это ордынское воспитание великороссы пытаются выдать за истинную руськость.Типа вот у нас гены такие как у украинцев и беларусов значит беларусы и украинцы должны быть такими как великороссы .С какого фига ?Это не украинцы сдрыснули с Руси и там с кем то на чужих землях смешались .Это великороссы сложились в процессе ассимиляции части руських людей с угрофиннами ,татарами .
16:42 15.02.2021
Читаем Даля .
16:43 15.02.2021
Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на :
> Были Бранко .Те же вятичи, словене, кривичи северные антропологически финны, а культура уже славянская
Совершенно верно.
Помьятаеш же
И сказав Володимер: Шо то мало городов у Киева и стал ставить города по Трубежу, по Суле и населял их вятичами кривичами и чутью.
ПоСулье:
1. За даними краніометрії простежується зв’язок чоловічої мезокранної серії зі Старою Рязанню та, певною мірою, новгородськими словенами. За класифікацією черепів, чоловіча вибірка потрапляє до мезодоліхокранного відносно широколицього типу, де перебувають тиверці, уличі та древляни. Чоловічу групу з певним застереженням віднесено до Неополіського антропологічного типу. Враховуючи значну варіабельність, можна говорити про морфологічну неоднорідність групи. Жіноча мезокранна вибірка, за даними краніометрії, статистично близька до кривичів і київських полянок. За схемою Т. О. Рудич, жіноча серія з міста Воїнь, певною мірою, потрапляє до мезокранного краніологічного типу з середньо широким обличчям
16:46 15.02.2021
Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на :
> Так вот эту разность ментальную ,вот это ордынское воспитание великороссы пытаются выдать за истинную руськость.
Совершенно верно.
О том, что подобные ярлыки с передачей всех даней и выходов не были пустой формальностью свидетельствует тот факт, что при приемниках Витовта и Свидригай-ло, выплата даней, судя по всему, возобновилась. В Подолии уплата дани фиксируется ещё в 1405 г., И затем в 1442 предусматривалась выплата с неё Польшей дани в 200 гривен (в качестве «упоминков»). В Киевской земле не только собиралась дань, но и была восстановлена ордынская администрация. Во всяком случае это следует из письма Менгли-Гирея (1499 г.) Ивану III, о том, что при Сейид Ахмете в Киеве и в киевских городах находились даруги, собиравшие ясак с населения:
КиберЛенинка:
16:46 15.02.2021
Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на :
> Читаем Даля . >
читай.
16:47 15.02.2021
Свідомий (Свидомый) писал (а) в ответ на :
> Так вот эту разность ментальную ,вот это ордынское воспитание великороссы пытаются выдать за истинную руськость.Типа вот у нас гены такие как у украинцев и беларусов значит беларусы и украинцы должны быть такими как великороссы .С какого фига ?Это не украинцы сдрыснули с Руси и там с кем то на чужих землях смешались .Это великороссы сложились в процессе ассимиляции части руських людей с угрофиннами ,татарами .
какой ужас.....а шо в этом плохого? даже если это так
17:01 15.02.2021
Cadet78 (Cadet78) писал (а) в ответ на :
> какой ужас.....а шо в этом плохого? даже если это так
Ты ще ужаса не бачил.
Розглянуто етнічні ознаки на черепах із давньоруського міста Пересопниця, піднятих у 2003 р., а також з розкопок К. Мельник та Р. Якимовича. Жіноча серія характеризується мезокранною, помірно високою черепною коробкою. Обличчя ортогнатне, помірної ширини і малої висоти, сильно профільоване на рівні орбіт і передньоносової ості. Орбіти помірної висоти. Ніс помірної ширини, кут його виступання помірний. Перенісся низьке. Визначено, що за класифікацією антропологічних типів Т. Рудич, жіночу групу можна віднести до мезокранного з середньошироким обличчям краніологічного типу, де перебувають полянки київські. Два чоловічі черепи брахікранні. Враховуючи морфологічні ознаки на черепі, за типологією В. Дяченка чоловіче поховння 18 певною мірою можна віднести до Степового краніологічного типу, особливо за черепним покажчиком, висотою черепа, орбіт. Поховання 13 не вкладається у середньовічні слов’янські типи
Это к вопросу на какой основе формировались украинци.
И это головное мисто где была написана Пересопницкое Евангелие и крайниз захид Украины
> Cadet78 (Cadet78) писал (а) в ответ на сообщение:
>> какой ужас.....а шо в этом плохого? даже если это так
> > Ты ще ужаса не бачил. > > Розглянуто етнічні ознаки на черепах із давньоруського міста Пересопниця, піднятих у > 2003 р., а також з розкопок К. Мельник та Р. Якимовича. Жіноча серія характеризується мезокранною, помірно високою черепною коробкою. Обличчя ортогнатне, помірної ширини і малої висоти, > сильно профільоване на рівні орбіт і передньоносової ості. Орбіти помірної висоти. Ніс помірної > ширини, кут його виступання помірний. Перенісся низьке. Визначено, що за класифікацією антропологічних типів Т. Рудич, жіночу групу можна віднести до мезокранного з середньошироким > обличчям краніологічного типу, де перебувають полянки київські. Два чоловічі черепи брахікранні. Враховуючи морфологічні ознаки на черепі, за типологією В. Дяченка чоловіче поховння 18 > певною мірою можна віднести до Степового краніологічного типу, особливо за черепним > покажчиком, висотою черепа, орбіт. Поховання 13 не вкладається у середньовічні слов’янські > типи >
> Это к вопросу на какой основе формировались украинци. > > И это головное мисто где была написана Пересопницкое Евангелие и крайниз захид Украины
(пожал плечами) ну можно еще ихних патриотыческих историков послушать. там же вообще сифилис мозга....
> Два чоловічі черепи брахікранні. Враховуючи морфологічні ознаки на черепі, за типологією В. Дяченка чоловіче поховння 18 > певною мірою можна віднести до Степового краніологічного типу, особливо за черепним
> покажчиком, висотою черепа, орбіт. Поховання 13 не вкладається у середньовічні слов’янські > типи >
> Да. тильки в разное время. > > русские родились на Днепре при др. Руси > > А украинцы спустя несколько столетий пришли на Днепр оставленный русскими. > > На могильниках > Києва, Переяслава і частково міст Чернігів > ської землі серед чоловіків переважає долі > хокранний середньолиций морфотип, який > характерний, головним чином, для сільських > груп сіверянських, радимицьких, дреговиць > ких і кривицьких (смоленських) земель. > > Ближчими > пізньосередньовічні групи Середнього Подніпров'я > виявляються до широколицих серій давньоруської > доби, які представляють масив, що охоплював досить значні території від волинських, тиверських,
> частково галицьких земель та через древлянські > виходив на лівобережні землі. >
Вятичи и северо-восточнее кривичи — основное и единственное население Залесья до середины 17 века, которые и есть предки савременных «русских», не только не родились на Днепре, но их на Днепре (нигде) не обнаружено даже единого следа — ни до монгольской навалы, ни после неё. Ты же знаешь этот факт)))
> На могильниках > Києва, Переяслава і частково міст Чернігів > ської землі серед чоловіків переважає долі > хокранний середньолиций морфотип, який > характерний, головним чином, для сільських
> груп сіверянських, радимицьких, дреговиць > ких і кривицьких (смоленських) земель. >
Я вятичи и залесские кривичи дэ ? Нэма и не было их никогда в Поднепровье. И шо ты с эти будешь делать ? ))) Прямых предков россиян никогда не было в Руси (в узком значении) - ни в Киеве, ни в Чернигове ни в Переяславе)))
20:33 15.02.2021
GivenGod (GivenGod) писал (а) в ответ на :
> Вятичи и северо-восточнее кривичи — основное и единственное население Залесья до середины 17 века, которые и есть предки савременных «русских», не только не родились на Днепре, но их на Днепре (нигде) не обнаружено даже единого следа — ни до монгольской навалы, ни после неё. > Ты же знаешь этот факт)))
Конечно знаю,
Таким чином, у цілому за двома багатовимірними аналізами простежується статистичний зв’язок досліджуваної жіночої групи в однаковій мірі як до кривичів смоленської, ярославської курганної групи , так і до вибірки Бучак та Дорогобуж. Слід звернути увагу на ту обставину, що Пересопниця була утвердженням влади Києва у регіоні, тому вірогідно сюди могли переселяти людей з різних давньоруських земель.
20:33 15.02.2021
GivenGod (GivenGod) писал (а) в ответ на :
> Я вятичи
Стара Рязань- цэ вьятичи?
20:40 15.02.2021
Негоро (Негоро) писал (а) в ответ на :
> Я вятичи > > Стара Рязань- цэ вьятичи?
И сказал Владимир: „Нехорошо, что мало городов около Киева». И стал ставить города по Десне, и по Остру, и по Трубежу, и по Суле, и по Стугне. И стал набирать мужей лучших от славян, и от кривичей, и от чуди, и от вятичей, и ими населил города
У статті розглянуто історію дослідження давньоруського городища і могильника літописного міста Воїнь. Проаналізовано залишки людей, похованих у м. Воїнь в XII-XIV ст. Проведено порівняльний аналіз морфологічних комплексів цієї вибірки переважно зі слов’янами Східної Європи X-XIV ст. Визначено, що за даними краніометрії простежується зв’язок чоловічої мезокранної серії з черепами з міста Стара Рязань та, певною мірою, з новгородськими словенами.
Давньоруські старожитності Нижнього Посулля здавна привертали увагу фахівців. У 980-х рр. на Сулі та інших річках Наддніпрянщини будували систему укріплень для зміцнення кордонів Київської Русі у складний період. Князь Володимир усвідомлював, що слід мати надійну військову силу, на яку можна було б покластися. Городища, засновані на річках навколо Києва й на кордонах Русі, він заселив представниками як слов’янського, так і союзного неслов’янського населення. Тому найпотужніші укріплення ставили на річках, які були прикордонними лініями. Особливо важливою серед них була р. Сула - природна межа на південному сході Переяславського князівства.
